SP_19_22_110

SP_19_22_110

16.11.2022

Тема №11  Загальні поняття про формування заготовок верху взуття . Взуттєві колодки (копила).

Уроки  № 110 Заключні операції формування верху взуття .

Фіксація форми заготовки

До основних операцій, які завершують формування заготовок на колодках, відносяться гаряче формування кромки п'яткової і носкової частини сліду, розглажування верху, сушіння взуття тощо.

Сутність операції полягає в тому, щоб усунути складки на затягувальній кромці; створити чіткий перехід (ребро) між боковою поверхнею і слідом; усунути складки і зморшки на заготовці та зафіксувати утворену форму верху взуття.

Найбільш складною і відповідальною є сушка взуття. Призначення операції - видалення лишок вологи і розчинника, внесення в деталі для поліпшення їх формовочних властивостей; остаточне формування форми взуття. Сушка проводиться до і після гарячого формування сліду затягнутого взуття.

Застосування термопластичних і формованих шкіркартонних задників, еластичних підносків різко скорочує час основної сушки і загальний час витримування заготовки на колодці. В окремих випадках сушка взуття після формування виключає зовсім (наприклад, для взуття з текстильним верхом). Скорочення тривалості і виключення основної сушки приводить до втрати форми взуття після зняття її з колодки тому, що в матеріалі заготовки зберігаються великі напруги. В цих випадках для зняття напруги взуття замість сушки необхідно піддати волого-тепловій або тепловій обробці. Волого-теплова фіксація верху взуття складається з почергової обробки після формування її на колодці спочатку вологим теплим потім гарячим і холодним повітрям. Така обробка значно прискорює релаксацію напруги в матеріалах заготовки і підвищує

При вивченні технологічного процесу формування верху взуття обтяжно-затяжним методом, слід звернути увагу на його недоліки: трудоємкість і розділення процесу, значні припуски матеріалу на затягувальну кромку і тому більшу витрату матеріалу.

Суттєвою відмінністю формування заготовок паралельним внутрішнім і зовнішнім способами від обтяжно-затяжного методу є постійна деформація при формуванні;

формування заготовок верху взуття паралельним внутрішнім і і зовнішніми способами має ряд переваг порівняно з обтяжно-затяжним методом;

процес формування дуже простий, відпадає потреба в складних обтяжно-затяжних машинах;

трудомісткість підготовчих і складальних операцій знижується;

витрати шкіри для верху взуття зменшується до 7-10% в залежності від методу кріплення низу взуття, із-за зменшення ширини затягувальної кромки.

Ці способи мають також і недоліки:

майже неможливий ремонт взуття із-за малої ширини затягувальної кромки верху;

низька формостійкість верху взуття;

потрібна висока точність зборки заготовки.

Кожний із розглянутих способів формування вимагає різних колодок, заготовок з різними конструкціями, з різними по часі етапами зволожування або пом'якшення і вставки задника й підноска. Тому перед розробкою процесу необхідно виявити фактори, які впливають на формування заготовки на колодці:

форму заготовки і характер попередньої обробки затягувальної кромки;

конструкцію і матеріал устілки;

матеріал верху заготовки, тому що він впливає на вибір способу і режиму вологості її перед формуванням на колодці, на вибір обладнання, а також на режим сушки відформованої заготовки.

На основі цих даних вибирається спосіб формування і проектується технологічний процес. При розробці технології формування потрібно типовими методами виробництва взуття.

Домашнє завдання: Зробити конспект.