SP_19_22_205

 SP_19_22_205

04.04.2023

Тема №15 Операції що завершують формування заготовок верху взуття

 

Урок №20Режими сушки.

 

План:

 1.Особливості основної сушки.

2.Режими сушки.

  

1. Найбільш  розповсюдженим способом сушки взуття на колодках після затяжних операцій поки залишається конвективний.

Основна сушка має ряд особливостей утрудняющих її здійснення:

  а) неоднакову вологість різних деталей взуття;

  б) невисоку початкову вологість деталей верху;

  в) роз положення максимально зволожених деталей (жорсткого задника і підноска) під шаром менш вологого матеріалу верху. Чим товще і щільніше матеріал заготовки тим важче видалити вологу з проміжних деталей;

  г)односторонній відвід вологи під час сушки із-за прилягання внутрішньої поверхні взуття до колодки;

  д)одночасне випаровування рідин з різними властивостями.

    Із-за низької початкової вологості верхніх слоїв заготовки роль поверхневого випаровування під час основної сушки занадто мала,в зв`язку з чим сушка здійснюється внаслідок дифузії  вологи в матеріалі і поглинання поверхні випаровування. Наявність слою порівняно сухого матеріалу над підносками і задниками, ще більше перешкоджає і без того складні умови сушки. Підвищене утримання жирів в шкірі, паро проникаємість покриття шкіри – все це перешкоджає переміщенню вологи до поверхні і збільшує тривалість сушки.

   Останні два фактори являються причиною повільної сушки взуття із юхти та із шкір з акриловим і нітроакриловим покриттям. Близька до рівноваги вологість верхніх шарів матеріалів взуття обумовлює дію описаного вище ефекту загаювання сушки, виникаючого зважаючи на збіганню знаків градієнтів вологості і температури.

   Основну сушку взуття краще проводити в два етапи між якими виконують гаряче формування сліду. Двоетапна сушка полегшує виконання операції і сприяє підвищенню формостійкості.

   Тривалість етапів сушки приймається в співвідношенні 1:2 і 1:1. На практиці часто застосовують одноразову сушку.

 

2. Температура, відносна вологість і швидкість руху повітря в сушильні по різному впливає на швидкість сушки. Найбільш різко скорочує час сушки підвищення температури повітря, в межах допустимих термостійкості матеріалів.

   Із взуттєвих матеріалів найбільш чутливі до гігротермічних впливів шкіри. Причому шкіри танідного дублення менш термостійка, чим шкіра хромового дублення. По мірі зниження вологи термостійкість шкіри підвищується.

   Тривалість гігротермічних впливів значно впливає на властивість шкіри. При впливі на шкіри хромового і танідного дублення повітря невисокої температури на протязі довгого часу(30діб) якість їх різко знижується.

   З іншої сторони, короткочасний вплив(10год) повітря температурою 60-70 градусів не робить помітного впливу на властивості шкір танидного і хромового дублення вологістю 16-18%. В той же час температура вище 40-50 градусів негативно діє шкіри танидного дублення вологістю 30-35%. Ці дані одержані в умовах утрудненого відводу водяних парів, що характерно для сушки шкіряних задників юхтового взуття.

   Максимальна температура не знижує показники фізико-механічних властивостей взуттєвих матеріалів при довгому перебуванні їх в атмосфері високої відносної вологості, показана нижче:

                  шкіра танидного дублення—45;

                              хромотанидного      -- 60;

                               хромового               -- 75;

                 картон                                   --80;

                текстильні матеріали           -- 90-100.

   Температура сушки заготовок верху взуття повинна вибиратися по найменш термостійкому матеріалу, використаному при її виготовленні.

   Для уникнення дифузії розчинних речовин до поверхні матеріалу і появлення сольових п`ятен потрібно створити такі умови, щоб зона випаровування вологи як можна скоріше поглибилась в товщину шкіри. В цьому відношенні велике значення набуває відносна вологість повітря, знижуючись при підвищенні температури. Зниження відносної вологості повітря скорочує продовження сушки взуття, так як рівновага вологості знижується, а паро проникнення її підвищується в результаті звільнення частини мікрокапілярів від вологи. Щоб попередити різке зниження вологості окремих деталей взуття відносна вологість повітря в сушильнях  повинна бути не нижче 30-40%.

   Швидкість руху повітря у взуттьових сушильнях дорівнює 1-2м/с. Така швидкість зменшує перепад температури по довжині короба, забезпечує достатнє переміщення повітря і необхідний тепловий обмін між повітрям і взуттям.

   Із уповільненої сушки прилеглого до колодки слою матеріалу необхідна зона охолодження на заключному етапі процесу. На цьому етапі температура поверхневого слою матеріалу різко падає, а нагріта під час сушки колодка сприяє термодифузії вологи із внутрішніх слоїв заготовки верху до її поверхні, вирівнюючи тим самим вологість системи матеріалів по товщині заготовки.

   Взуття сушиться при постійних або перемінних параметрах повітря. Оптимальна сушка взуття при постійних параметрах повітря.

 Домашнє завдання: Зробити конспект. Вивчити режими сушки .

Література  Ю.П.Зыбин «Технология изделий из кожи»,  стр.159=160                                     

Комментариев нет:

Отправить комментарий