SP_19_22_94_95

SP_19_22_94_95

02.11.2022

02.11.2022

Тема №10 Складання заготовок верху взуття.

Уроки  № 94  , 95   Види дефектів , причини їх виникнення , способи усунення по кожній операції. Складання заготовок верху взуття. 

Підвищення міцності деталей верху взуття.

Деталі верху зміцнюють шляхом наклеювання на них міжпідкладки, яка придає деталям більшу міцність, зменшує або вирівнює їх тягучість, покращує формостійкість взуття під час носіння, зміцнює місця деталей, послаблені декоративною строчкою, і зберігає її форму при формуванні заготовки.

Зміцнення міжпідкладкою обов'язкове для зовнішніх деталей верху взуття, викроєних із тонких шкір зпідвищеним подовженням та штучних шкір товщиною меншою 1,3 мм. Деталі із шевро, замші, велюру повинні бути укріплені міжпідкладкою незалежно від їх товщини.

На деталі, верху взуття із інших шкір міжпідкладка наклеюється, якщо їх товщина в мм менша, ніж указана нижче.

Деталі верху взуття	Шкіра хромового дублення	Свинячі шкіри
Жіночого модельного	1,1
Чоловічого	1,2
Легкого	1,0	1,1
Союзки для повсякденного взуття	1,1	1,2
Чоловічого та хлоп’ячого інших груп	0,8	0,9
Берці та задинки для повсякденного взуття всіх груп	0,7	0,8

Не використовують міжіпідкладку у взутті з наскрізною шкіряною підкладкою, з підкладкою з натурального хутра, з верхом із текстильних дубльованих матеріалів. Для наклеювання міжпідкладки використовують клеї НК та латексні, що дають еластичну плівку. Наносять клей на міжпідкладку чи деталі верху тонким шаром по всій площі або для збереження гігієнічних властивостей верху взуття смужками шириною 2-3мм з відстанню між ними 4-5 мм на маилгнах МНВ-0 рельєфним або гладким валиком. Намазані деталі міжпідкладки наклеюють на деталі верху взуття без висушування клею.

Для виключення клеєнамазочних операцій і підвищення продуктивності праці на ділянці складання заготовок взуття нині широко використовують для міжпідкладки:

• матеріал взуттєвий з одностороннім точечним термоклейовим покриттям представляє собою неткану клейову основу, на одну сторону якої нанесено точечне термоклейове покриття із полімерних порошків;
• матеріал для міжпідкладки взуттєвий текстильний з одностороннім точечним клейовим полімерним покриттям, представляє собою тканину, на одну сторону якої нанесено точене клейове покриття із порошків;
• матеріал термопластичнігй для міжлідкладки, виготовлений із сурової бязі, на одну сторону якої нанесено переривисте покриття на основі полівінілацетатної емульсії та інших полімерів. Використання таких матеріалів дозволяє виключити намазку деталей клеєм та механізувати процес наклеювання міжпідкладки.

Зовнішні деталі верху взуття дублюють міжпідкладкою із текстильних матеріалів з попередньо нанесеним шаром термопластичного клеюна пресі ДВ-1-0, верхня рухома плита якого обладнана нагрівачами. На пресі можна дублювати як плоскі, так і об’ємні деталі. При дублюванні плоских деталей використовують плоскі плити, а при дублюванні об’ємних деталей - об'ємні робочі органи: пуансон і матрицю, які мають відповідно випуклу і ввігнуту форму. Температура пресування 110-180°С (залежить від температури плавлення клейового шару на міжпідкладці), тривалість пресування 5-15 с при тискові 0,5 Мпа.

Операція частіше всього виконується на ділянці складання заготовок взуття.

Міжпідкладка повинна бути наклеєна на зовнішні деталі верху без складок і зморшок. Краї деталей і міжлідкладки повинні бути паралельними.

Від країв, що загинаються при наявності перфорації без перфорації	8-9 6-8
Від країв деталей, оброблених гарячим формуванням	2-3
Від пофарбованих країв без перфорації при наявності перфорації	1-2 4-6
Від країв деталей, що потрапляють під строчку	4-5
Від країв деталей, що з’єднуються зшивним швом	0,8-1,0
Від верхнього краю берців (під виворотний кант), від країв затяжної кромки	10-12

Відстань від країв міжпідкладки до країв деталей визначаються наступними вимогами: міжпідкладка не повинна попадати під загинання, але повинна попасти під затягування; краї міжпідкладки повинні бути захоплені одною строчкою при скріпленні деталей верху взуття; краї міжпідкладки не повинні виглядати в готовому взутті. (Рис 12)

В залежності від способу обробки видимих країв деталей верху взуття і скріплюючого шва установлені наступні відстані від країв деталей до країв міжпідкладки, мм:

При окантовуванні видимих країв деталей верху взуття тасьмою міжпідкладку наклеюють нарівні з краями деталей. Допускається наклеювання міжпідкладки нарівні з краями деталей, які скріплюються зшивним швом. Замість міжпідкладки в деяких випадках використовують стрічку з клейовим шаром із різних тканин та нетканих матеріалів, яку наклеюють на окремі напружені ділянки заготовки верху взуття. Для цієї мети можна використовувати поліетиленові стрічки з клейовим шаром з круглими отворами радіусом 2 мм і такими ж відстанями між ними.

+Для зміцнення заднього і бокового зшивних швів заготовок взуття використовують липку стрічку, яка випускається шириною 16 1 мм і представляє собою тканину, на одну сторону якої нанесено липке клейове покриття. Наклеювання липкої стрічки виконується на ділянці складання заготовок одночасно з розпрасовуванням зшивних швів.

Верхні краї деталей, які витримують великі деформації в процесі виробництва та носіння взуття, зміцнюються тасьмою шириною З-4 мм, яка наклеюється на краї деталей до або в процесі загинання. Тасьма наклеюється по краю деталі на відстані 4-5 мм від нього.

Поява виробничих дефектів залежить від якості виконання технологічних операцій. За етапами технологічного процесу розрізня­ють дефекти складання заготовок взуття.

До дефектів складання заготовок належать звалювання стро­чок з краю деталей, співпадати двох суміжних строчок, пропущення стібків без повторного кріплення, відтяжка строчок, різна довжина або перекіс у парі союзок, носків, берців, передів, задніх зовнішніх Реме­нів або швів тощо. Вони трапляються і в модельному взутті, але їх ха­рактер і розмір суворо регламентовані нормативною документацією. Ці дефекти не лише впливають на зовнішній вигляд взуття, а й визна­чають його довговічність. Ремонтопридатність взуття при порушених заготовочних швах дуже низька і малоефективна. Це викликано тим, що під час ремонту (повторного кріплення) можливе сильне послаб­лення матеріалу, що призводить до його розриву. При неправильному збиранні заготовок виникають і такі дефекти, як перекіс деталей та різна їх ширина, висота або довжина.

Дефекти при пошиві верху взуття підрозділяються на три групи : критичні, значні, малозначні.

Критичним дефектом називається дефект, при якому використовування взуття неможливо і недопустимо.

Значним дефектом називається дефект , значитєльно влияющий на використання взуття по свойому призначенню, а також на його довговічність.

Малозначні дефектом називається дефект , существенно не влияющий на використання взуття по його призначенню і на його довговічність.

До критичних дефектів відносять: просікання деталей верху взуття строчкою, крупні складки на підкладці і другі дефекти , які не допускаються стандартами. Критичні дефекти можуть бути виявлені в процесі формування заготовок на колодці, наприклад відтяжка строчок , обрив ременів або пряжок та інше.

До значних дефектів відносять, наприклад, пропуски декількох стібків з повторним кріпленням.

До малозначних дефектів відносять, наприклад, незначні викривлення строчки. Декілька малозначних дефектів можуть бути еквівалентні значному або дуже критичному дефекту.

Причиною виникнення дефектів при пошиві верху взуття може бути наступне: використання матеріалів низької якості, погана робота обладнання, неточна регуліровка виконавчих механізмів, неправильно підібрані інструменти, порушення організації праці і технологічного процесу, не технологічність конструкції моделі верху взуття, погана упаковка, неправильна транспортировка і зберігання взуття. Основною причиною появи дефектів являється порушення технологічного процесу при складанні верху взуття.

Так, наприклад , несоблюдєніє припуску під загинання веде за собою різну ширину задні ременів в парі, різну висоту задинок, берців , голенищ в півпарі і парі.

Невірне розположення деталей при їх скріпленні веде до перекосу в парі носків, союзок, берців, задинок, передів і задніх зовнішнії ременів.

При складанні деталей верху взуття можуть виникнути і такі дефекти, як несиметричне розположення блочків, крючків, пряжок, накладних прикрас, декоративних строчок , перфорації та інше.

Для попередження дефектів необхідно точно виконувати технологічні вимоги до скріплюючи деталей верху взуття, точно регулювати виконуючи механізми машин, а також правильно підбирати голки і нитки.

Неменш важливим факто підвищення якості складання верху взуття і устранєніє дефектів являється підвищення кваліфікації виконавців.

Домашнє завдання: Зробити конспект.