MT_1_20_23

 MT_1_20_23

22.11.2022

Тема № 7 Пластмаси для деталей взуття. 

Урок № 23  Сировина для виробництва пластмас. 

1. Загальні відомості про синтетичні матеріали.

СИНТЕТИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ НИЗУ ВЗУТТЯ

1. Одним із напрямків розвитку взуттєвого виробництва є його хімізація. Вона підвищує ефективність виробництва і тим самим приводить до його інтенсифікації у взуттєвій і шкіргалантерейній галузі двома шляхами:

- Розширенням використання синтетичних матеріалів і методів;

- Ефективність застосування хімічних методів і матеріалів, які забезпечують або високі споживчі властивості виробам, або низькими витратами на їх виробництво.

В наш час більше 95% взуття виготовляється з низом із синтетичних матеріалів, які легко піддаються формуванню. Для їх отримання найбільше ефективним методом є литтєвий.

Синтетичні матеріали для низу взуття поділяють за такими ознаками:

- Призначенням: підощовні, каблукові, набійкові тощо;

- Виготовленою формою: у вигляді пластин і формованих деталей;

- Хімічним складом: гуми, пластмаси.

Пластмаси – це матеріали на основі природних або синтетичних полімерів, які здатні отримувати задану форму при нагріванні та тиском і стало зберігати її після охолодження. До пластмас відносять такі групи взуттєвих матеріалів: термопласти (ТП), поліуретани (ПУ), термоеластопласти (ТЕП), АБС – пластики.

Термопласти – матеріали, які при нагріванні стають пластичними і , отже, легко формуються. Після охолодження вони затвердівають і зберігають надану їм форму. Процес затвердіння може повторюватися багато разів. Завдяки повторній переробці можливо також використання відходів, які виникають при виготовленні формованих деталей.

Найбільш прийняті для виробництва виробів із шкіри такі термопласти, як полівінілхлорид (ПВХ), поліетилен (ПЕ) і полістірол (ПС). ПВХ займає провідне місце в загальному асортименті термопластів. У 80-і роки XX століття отримали розповсюдження методи виготовлення різних виробів і деталі із паст ПВХ-пластизолей. Процес виготовлення виробів із пластизоля характеризується простою і високою ефективністю. Широке використання ПВХ і його співполімерів обумовлено з однієї сторони – цінними властивостями ПВХ (хімічною інертністю, достатньою термічною стабільністю), а з іншої – місцевим промисловим виробництвом смол ПВХ і їх відносно невисокою вартістю.

Для виготовлення підошов і каблуків використовують також термопластичні АБС – пластики, які містять три блоки: полістирола А, полібутадієна або поліізопрена Б, різних полімерів С. Перші АБС – пластики представляли собою композиції на основі акрілонітріла, бутадієна і стирола. За своєю структурою АБС – пластики відносяться до двохфазних систем, в яких диспергованою є еластомірна фаза, а неперервною – пластична. Такі матеріали мають високу текучість при нагріванні і легко переробляються у вироби методом лиття.

Поряд з термопластами і еластомірами для виготовлення деталей низу все більше розширюється використання спеціальних груп матеріалів: поліуретанів і термоеластопластів.

Поліуретани, як матеріали, які мають високі споживчі властивості, займають важливе місце серед високополімерів. Шляхом хімічних переутворювань початкових продуктів і варіювання умов переробки можна отримувати поліуретан різної твердості, агрегатного стану, властивостей та призначення. Поліуретани представляють собою клас матеріалів, які мають специфічні властивості і у зв’язку з цим, низку особливостей при переробці і використанні.

У взуттєвій промисловості для деталей низу переважно використовують поліуретани інтегральної стукрури. Внутрішній шар такого матеріалу вспінений, а зовнішній ущільнений і має підвищену зносостійкість. Завдяки цьому матеріали мають високу механічну міцність і невелику масу. Важливо, що зовнішній шар, який отриманий із такого ж матеріалу, що і внутрішній шар, отримують в процесі виготовлення виробу (деталей). Щільність зовнішніх шарів виробу значно вища щільності внутрішніх шарів.

Переспективно виготовлення підошов методом лиття із термоеластопластів. ТЕП поєднує в собі пластичні властивості термопластів і еластичні властивості каучуків. ТЕП можна вулканізувати і отримувати вироби пресуванням, як і каучуки. Можливість переробки різними методами пояснюється структурою ТЕП, трьохмірна сітка яких складається із неміцних фізичних або нетермостійких хімічних зв’’язків, здатних до зворотньої деструкції. ТЕП представляє собою блок - співполімера структури А-Б-А чи А-Б-С-Б-А, де А – термопластичний блок, С – агент полімерізації. В якості блоку А використовують термопласти – полістірол, поліпропілен та ін., в якості блоку Б – еластоміри – поліізопрен, полібутадієн та ін.

Домашнє завдання : Зробити конспект.

ЛІТЕРАТУРА

1. Зурабян К.М. Материаловедение изделий из кожи. – М.: Легпромбытиздат, 1988.

2. Пожидаев Н.Н., Гуменный Н.А. Лабораторный практикум по материаловедению изделий из кожи. – М.: Легкая индустрия, 1976.

3. Краснов Б.М. Материалы для изделий из кожи. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1982.