MT_1_20_26
29.11.2022
Тема № 7 Пластмаси для деталей взуття.
Урок № 26 Характеристика полівінілхлориду , поліетилену, поліаміду.
2. Полівінілхлоридні підошви виготовляють методом лиття під тиском.
Полівінілхлорид – один із найбільш розповсюджених і доступних термопластичних матеріалів. Композиції із ПВХ для низу взуття повинні мати високі литтєві та експлуатаційні властивості, повинні надійно скріплюватися з верхом взуття. Для цього використовують ПВХ – пластикати, які містять ПВХ смолу, пластифікатори, стабілізатори, барвники.
Для лиття низу взуття під тиском використовують гранульовані ПВХ- пластикат із якого в залежності від вмісту окремих компонентів отримують монолітний або вспінений низ.
Монолітні підошви із ПВХ мають високу щільність (1,2-1,5 г/см3), міцність при розтягуванні, опір стиранню, еластичність, стійкість до дії агресивного середовища і низьку морозостійкість. Зносостійкість ПВХ приблизно в два рази перевищує відповідний показник шкірволона і майже в чотири рази зносостійкість непористої гуми. Завдяки таким властивостям монолітні полівінілхлоридні підошви використовують переважно для весняно-осіннього повсякденного і виробничого взуття.
Підошви із вспіненого ПВХ (мікропористої структури) мають низьку щільність (0,7-0,9 г/см3) і невелику масу. В місцях контакту з пресформою на ньому виникає гладкий поверхневий шар, який не має характерної пористої структури. Підошви із вспіненого ПВХ використовують для літнього та домашнього взуття.
Поступаючись поліуретановим за більшістю показників властивостей, полівінілхлоридні підошви все ж таки мають перспективу. ПВХ порівняно дешевий і недефіцитний, для виготовлення низу із нього створені високопродуктивні литтєві агрегати, що забезпечує можливість його широкого застосування. Перспективні використання ПВХ – композицій для виготовлення суцільноформованого взуття (виробничих чобіт, пляжних туфель і т. п.).
Домашнє завдання : Зробити конспект.
ЛІТЕРАТУРА
1. Зурабян К.М. Материаловедение изделий из кожи. – М.: Легпромбытиздат, 1988.
2. Пожидаев Н.Н., Гуменный Н.А. Лабораторный практикум по материаловедению изделий из кожи. – М.: Легкая индустрия, 1976.
3. Краснов Б.М. Материалы для изделий из кожи. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1982.
Комментариев нет:
Отправить комментарий