SP_19_22_172

SP_19_22_172

01.02.2023

Тема № 14 Операції ручної затяжки заготовок верху взуття.

Урок № 172 Кріплення підошви цвяховим методом кріплення. 

Цвяховий спосіб кріплення підошви
Спосіб прикріплення підошви до верху взуття за допомогою металевих
цвяхів одержав поширення ще наприкінці минулого сторіччя. Спочатку
машини для забивання цвяхів застосовувалися для прикріплення п'яткової
частини підошви, потім їх почали використовувати для прикріплення підошви по всьому периметру. У СРСР цвяховий спосіб знайшов широке застосування у виробництві важкого взуття з гумовою підошвою. Роботи ряду радянських дослідників дали можливість удосконалити цей спосіб і широко використовувати його у виробництві спеціального взуття.

Спосіб цвяхового скріплення підошви з верхом також відноситься до
групи способів внутрішнього скріплення. Цвях, пройшовши через підошву,
затяжну кромку заготовки й устілку, загинається на кінці у виді гачка.
Загинання цвяха на устілці і наявність головки значно збільшують його опір
вириванню в перший період носки взуття. Машини АСГ-19 та ПМБ, що
служать для забивання цвяха в підошву має ріг-упор, на який установлюється
зняте із затяжних колодок взуття, шило для проколювання отворів і подачі
виробу під молоток, механізм автоматичної подачі цвяхів і механізм молотка.

Шило 3, ввійшовши в матеріал, рухається потім у горизонтальному
напрямку і переміщає взуття на розі 1. Дійшовши до лінії руху молотка 4,
шило виходить з матеріалу і повертається у вихідне положення. Величина
горизонтального переміщення шила визначає крок цвяхів. Ця величина
регулюється перестановкою повзуна в кулісі і змінному патроні, крізь отвір
якого проходять шило і молоток (рис. 3.13).

Пройшовши під ударом молотка 4 крізь матеріал низу, цвях попадає на
кнопку 6 з лункою рога 1, що сприяє правильному загинанню вістря. Під дією сили в 90-100 кг, з яким ріг притискається до матеріалу, цвях при ударі
молотком легко загинається й усі системи низу спресовуються. Головка цвяха повинна бути трохи утоплена в підошві. За формою цвяхи різноманітні, але загальним для усіх є наявність головки і вістря. Довжина нормалізованих цвяхів L=10-20 мм, діаметр стержня у цвяхів No 10 d =1,8 мм, у інших номерів діаметр дорівнює 2,0 мм. Матеріал цвяхів – латунь, а також алюмінієво-магнієвий сплав (рис. 3.14).

Фактори, що впливають на міцність скріплення
На міцність скріплення цвяхами впливає діаметр їхніх стержнів, головки,
розмір і форма вістря, довжина (для даної товщини низу взуття) кроку цвяхів,
форма і розмір загнутої частини вістря, механічні властивості матеріалів
підошви й устілки і якість роботи машини.
1. Діаметр стержня цвяха впливає на опір відриву підошви в другому
періоді носки взуття. Зі збільшенням діаметра росте опір вириванню. Це видно з графіка.
Великий вплив на міцність шва в першому періоді носки робить величина
діаметра головки. Зі збільшеннямшd росте опір Р прориванню нею матеріалу.
Установлено наявність наступної залежності:шd в мм 2,0 2,6 3,2 Р в кг 7,6 12,0 19,5
Для запобігання від стирання головки цвяха об опорну поверхню при
експлуатації взуття головку, як відзначалося вище, треба трохи втоплювати у
матеріал підошви. У гумових підошвах глибоко втоплювати не слід, тому що

гума має велику пружність і прагне виштовхнути головку, а це при повторних згинах призводить до випрямлення погано загнутого вістря цвяха або до прорізання ним устілки. Те й інше знижує міцність кріплення, тому потрібно, щоб для цвяхового способу кріплення гумова підошва була трохи пластична.
2. Якість загинання цвяха є одним з основних факторів міцності
скріплення низу взуття. Головний вплив на загинання робить форма і розмір вістря, правильність проходження його через товщу матеріалу і точне влучення в лунку рога.
Якщо патрон направляє цвях не вертикально до поверхні підошви, він
може пройти повз лунку і не загнутися. Те ж саме може відбутися при
ексцентричному положенні головки і вістря щодо осі цвяха. Тому в технічних умовах на цвяхи, вимоги до центричності головки і симетрії вістря
обумовлюються особливо.
Для того, щоб скріплення мало достатню міцність, зусилля, необхідне для
проривання устілки загнутим вістрям, або зусилля для розгинання вістря
повинне бути не менше 22 кг.
Для виконання цієї вимоги, частина вістря, що загинається, повинна мати
належну довжину і достатній поперечний переріз у місці згину, а шкіра –
необхідний опір прориванню. Установлено, що при товщині устілки 2,5 мм із
піл, воротків і ін., довжині загнутості вістря 3,3 мм (при загальній довжині
вістря 7-9 мм) зусилляр e проривання устілки складає близько 20 кг.
Щоб опір цвяха розгинанню досягав цієї ж величини, його переріз у місці
згину повинен бути не менше 1,25 дм2. Такий переріз виходить при діаметрі
цвяха 1,8 мм і довжині вістря 7-9 мм, за умови загинання його на половину
довжини вістря. Якщо вістря загинається ближче до кінця цвяха і довжині
загнутої частини менше 3,5 мм, то силаS менше 20 кг. Якщо загнута частина
більша, то виникає можливість згинання стержня цвяха. Це приводить до
повороту головки, надламу стержня й у результаті ослабленню опору
вириванню.
3. Великий вплив на якість загинання цвяха робить правильне
співвідношення між довжиною (номером) цвяха і товщиною матеріалів, що
скріплюються. Нормальна довжина цвяха повинна дорівнювати товщині
деталей низу плюс 3,5 мм на загинання і мінус глибина утоплення головки.
Якщо цвях довший нормального, то його стержень згинається, а якщо
коротший – виходить мале загинання (Рис. 3.15).

Так як товщина низу затягнутого взуття в області затяжної кромки різна –
рекомендується застосовувати цвяхи різної довжини.
Форма загнутої частини вістря залежить від форми лунки і від того, у яке
місце лунки попадає кінець вістря. Неприпустимо, щоб замість загинання
виходило розклепування цвяха тому що це сильно знижує опір цвяха
вириванню. Розклепування виходить, якщо кутa напрямку удару цвяха об
поверхню лунки менше кута тертя цвяха і кнопки, рівного 11°30' для латунних цвяхів і 24°14' для алюмінієво-магнієвого сплаву. Щоб це не відбувалося, цвях повинний бути спрямований до поверхні лунки під кутом більшим кута тертя.
Звичайно його направляють у край лунки. Мінімальне зниження Х осі лунки
щодо осі молотка залежить від радіуса лункиr і кута тертя цвяха об лункуg і
визначається зі співвідношенняg
rsіn=C (рис. 3.16).

Рис. 3.16. Схеми згину (а), розклепування вістря цвяха (б) і лунки (в)
4. Крок цвяхів дуже впливає на міцність шва. Тому що при діючих
технічних умовах на форму і матеріал цвяха, а також на якість устілки і
підошви міцність шва досягає значення 220 Н, у перший період і 80-100 Н у
другий період носки, можна прийти до висновку, що для одержання міцного
кріплення крок цвяхів при однорядному рядку варто брати в 10 мм. Відповідно до діючої методики відстань між центрами в носку 8-10 мм, в іншій частині підошви – 10-13 мм. Відстань від краю устілки 3-6 мм.
5. Вологість повинна бути не менш 15-18%, оптимальна вологість устілки
25%.
Цвяховий метод кріплення в даний час застосовується для виготовлення
спецвзуття та армійських чобіт.
Висновки
На міцність цвяхового шва впливають такі фактори:
- діаметр головки та стержня цвяха;
- довжина цвяха;
- величина та форма загинання вістря;
- крок цвяха.
Цвяховий метод кріплення застосовується для виготовлення спеціального
та військового взуття.

Домашнє завдання: Зробити конспект.