SP_19_22_51
05.10.2022
Тема № 7 Розруб взуттєвих матеріалів.
Урок № 51 Загальна характеристика розкрою матеріалів. Комплектність виробничих партій . Сортировка шкір і тканин.
1. Обладнання та інструменти для розкрою
деталей верху взуття
Преси.
Основним устаткуванням розкрійного цеху є преси. Деталі зі шкіри
вирубують на
пресах ПВГ-8-2-О і ПВ-10. Деталі з тканини і штучних шкір
вирубують на пресах ПТГ-12, ПОТГ-40, НПЕ.
Пресс ПВГ-8-2-О – для розкрою деталей верху взуття, електрогідравлічний, з
індивідуальним приводом, що забезпечує безшумну роботу. Пресс одноударної дії,
з консольним поворотним ударником і ручним включенням. Пресс комплектується
металевою вирубочною подушкою-плитою й амортизатором для ударника, захищеним
сталевою накладною плитою.
Пресс ПВ -10 – електромеханічний, одноударної дії, з консольним поворотним
ударником і ручним включенням.
Розруб шкіряних матеріалів і ШШ для низу взуття здійснюється на пресах
ПВГ-18-1600 і НПЕ.
Пресс ПВГ-18-1600 – електрогідравлічний, одноударної дії, ширина робочого
прольоту 2000 мм. Особливістю преса є блокуюча установка, що охороняє руки
робітника від травм. Пресс комплектується столом для укладання шкір,
призначених для розрубу, а також переднім столом – для укладання різаків.
Пресс НПЕ – електромеханічний, одноударної дії, з пересувною кареткою,
нерухомою верхньою траверсою і ручним включенням. Нижня траверса преса є робочим
стоком, на якому розміщається вирубочна подушка. Підйом (опускання) робочого
столу здійснюється гвинтовим і підйомним механізмами, що приводяться в рух
ручним маховиком. Ширина робочого прольоту преса 1650мм.
Для розміщення запасу матеріалу, що підлягає розрубу, є задній підйомний стіл; для
розміщення різаків – передній стіл.
Прес ПОТГ-40 – електрогідравлічний прес з відвідною траверсою для
розкрою деталей багатошаровими настилами з текстилю та штучних матеріалів.
На ряді підприємств ще знаходять застосування преси НПД.
Різаки
Деталі взуття вирубують із матеріалу за допомогою різаків.
Характеристика різаків
Різак – фасонний стальний ніж замкнутого контуру, лезо якого відповідає
конфігурації та розмірам викроюваних деталей. Верхня, тупа частина різака
називається обухом, нижня загострена, різальна – лезом.
Процеси розкроювання матеріалів.
Типи різаків
Типи різаків
залежать від матеріалу вирубних плит для розкроювання
матеріалів на деталі верху та низу взуття. їх виготовляють:
- однолезові
з загостреною різальною кромкою для вирубування деталей
верху та низу на подушках з картону, пластиків і деревини;
- однолезові
з затупленням різальної кромки на ширину 0,2 – 0,3 мм для
вирубування деталей на металевих плитах;
- дволезові
з двома затупленими на 0,2 – 0,3 мм різальними кромками
для вирубування парних (лівої та правої) деталей верху на металевій плиті.
Види різаків
За кількістю деталей, які вирубують одночасно, різаки поділяють на:
- одиночні
– одна деталь;
- спарені
– дві деталі;
- суміщені
– три або більше деталей.
Геометричні параметри різаків
Геометричні
параметри залежать від виду матеріалу, який розкроюють,
його товщини та призначення деталей:
- різаки
для вирубування деталей зі шкіри натуральної:
висота – 22; 32 мм
товщина – 2; 6 мм
кут загострення – 30 – 32°
- різаки
для вирубування деталей верху з багатошарових настилів
тканин та штучних матеріалів:
висота – 32; 48 мм
товщина – 5; 6 мм
кут загострення – 20 – 23°
- різаки
для вирубування деталей низу взуття зі шкіри для низу, гуми,
картону, штучних матеріалів:
висота – 48; 98; 100 мм
товщина – 5 мм
кут загострення – 26 – 27°
Пристрої на різаках
Пристрої на
різаках дають змогу одночасно з вирубуванням відзначати
контрольні точки, лінії строчок, декоративне тиснення, різні просічки,
позначення розміру деталей, зменшення деформації різака.
Для викроювання деталей верху використовують такі пристрої:
-
просічки – для одночасного вирубування та перфорації деталей верху;
- наколки
– контрольні мітки (для полегшення та підвищення точності
складання деталей верху взуття);
- гофри
– умовне позначення розмірів деталей верху та низу (лезо різака
вигнуто на зовнішній бічній поверхні на відстані 2 – 3 мм від верхньої частини
різака і має умовні позначення розміру деталей);
- стяжка
– пристрій, з'єднаний з основною частиною різака для зменшення деформації
різака для вирубування великих деталей, периметр яких
перевищує
800 мм.
Деталі верху вирубують за допомогою різаків, що мають форму і розміри
зовнішнього контуру деталей. Різаки виготовляють зі сталі В-7, товщиною 6 мм.
В даний час широке застосування одержали різаки з особливо міцної листової сталі.
Ці різаки порівняно прості у виготовленні і легкі в роботі.
Внутрішні
стінки різаків розширені до верху на 2-3 мм. Різаки повинні
мати захисні козирки для захисту пальців. На деяких взуттєвих фабриках
застосовуються суміщені (здвоєні, строєні і т.д.) різаки, що підвищує
продуктивність праці і поліпшує відсоток використання матеріалів у зв’язку зі зменшенням
втрат на міжшаблонні містки.
Вирубочні
колоди і плити
Ці пристосування до пресів виготовляються з дерева,
картону, пластика і
металу. Металеві плити мають перевагу перед
дерев'яними колодами: при
розкрої на них краї деталей виходять чистішими,
більша точність деталей і
тривалість служби.
Розміри плит:
Дерев’яні 550х420х130 мм
Спецкартонні 650х420х130 мм
Полівінілхлоридні 500х420х30 мм
Металеві 500х350х60 мм.
При розкрої багатошарових настилів текстилю і ШШ,
крім дерев’яних і
спецкартонних колод зазначених розмірів
застосовуються дерев’яні колоди 1200х420х300 мм. Торцеві дерев’яні колоди
виготовляють із твердих порід – дуба, бука чи
граба. Плити з картону збирають шляхом склеювання пластин
спецкартону. Плити з пластиків виготовляють
пресуванням і полімеризацією
із сумішей на основі вінілових смол.
Переглянути фільм
https://www.youtube.com/watch?v=x2RUaBwlaeU
Домашнє завдання: Зробити конспект.
Література:
1.А.Я.Палицький, М.М.Дейч «Изготовление обуви по индивидуальным заказам» Стор. 120 - 132.
2.
Зыбин Ю.П. и др. Технология изделий из кожи. М., «Легкая индустрия»,
1975.-464 с.
3. Фукин В.А., Калина А.Н. Технология изделий из кожи.
Ч.1.- М.,
Легпромбытиздат, 1988. –272 с.
4. Лиокумович В.Х. Конструювання взуття. М., «Легкая
индустрия». 1975,
с.169-176.
5. Шустерович М.Л., Зайцева П.С. Нормирование расхода
обувных материалов.
М., Гизлегпром, 1953, - 215 с.
6. Испирян Г.П. Проблема оптимального использования
сырья и материалов.
М., «Легкая индустрия», 1971. –286 с.
Комментариев нет:
Отправить комментарий