SP19_22_51

 SP_19_22_51

05.10.2022

Тема № 7 Розруб взуттєвих матеріалів.

Урок № 51  Загальна характеристика розкрою матеріалів. Комплектність  виробничих партій . Сортировка шкір і тканин. 

1. Обладнання та інструменти для розкрою деталей верху взуття
Преси.
Основним устаткуванням розкрійного цеху є преси. Деталі зі шкіри

вирубують на пресах ПВГ-8-2-О і ПВ-10. Деталі з тканини і штучних шкір
вирубують на пресах ПТГ-12, ПОТГ-40, НПЕ.

Пресс ПВГ-8-2-О – для розкрою деталей верху взуття, електрогідравлічний, з індивідуальним приводом, що забезпечує безшумну роботу. Пресс одноударної дії, з консольним поворотним ударником і ручним включенням. Пресс комплектується металевою вирубочною подушкою-плитою й амортизатором для ударника, захищеним сталевою накладною плитою.

Пресс ПВ -10 – електромеханічний, одноударної дії, з консольним поворотним ударником і ручним включенням.

Розруб шкіряних матеріалів і ШШ для низу взуття здійснюється на пресах
ПВГ-18-1600 і НПЕ.

Пресс ПВГ-18-1600 – електрогідравлічний, одноударної дії, ширина робочого прольоту 2000 мм. Особливістю преса є блокуюча установка, що охороняє руки робітника від травм. Пресс комплектується столом для укладання шкір, призначених для розрубу, а також переднім столом – для укладання різаків.

Пресс НПЕ – електромеханічний, одноударної дії, з пересувною кареткою,
нерухомою верхньою траверсою і ручним включенням. Нижня траверса преса є робочим стоком, на якому розміщається вирубочна подушка. Підйом (опускання) робочого столу здійснюється гвинтовим і підйомним механізмами, що приводяться в рух ручним маховиком. Ширина робочого прольоту преса 1650мм.
Для розміщення запасу матеріалу, що підлягає розрубу, є задній підйомний стіл; для розміщення різаків – передній стіл.
Прес ПОТГ-40 – електрогідравлічний прес з відвідною траверсою для
розкрою деталей багатошаровими настилами з текстилю та штучних матеріалів.
На ряді підприємств ще знаходять застосування преси НПД.
Різаки
Деталі взуття вирубують із матеріалу за допомогою різаків.
Характеристика різаків
Різак – фасонний стальний ніж замкнутого контуру, лезо якого відповідає
конфігурації та розмірам викроюваних деталей. Верхня, тупа частина різака
називається обухом, нижня загострена, різальна – лезом.

Процеси розкроювання матеріалів.
Типи різаків

Типи різаків залежать від матеріалу вирубних плит для розкроювання
матеріалів на деталі верху та низу взуття. їх виготовляють:
- однолезові з загостреною різальною кромкою для вирубування деталей
верху та низу на подушках з картону, пластиків і деревини;
- однолезові з затупленням різальної кромки на ширину 0,2 – 0,3 мм для
вирубування деталей на металевих плитах;
- дволезові з двома затупленими на 0,2 – 0,3 мм різальними кромками
для вирубування парних (лівої та правої) деталей верху на металевій плиті.

Види різаків
За кількістю деталей, які вирубують одночасно, різаки поділяють на:
- одиночні – одна деталь;
- спарені – дві деталі;
- суміщені – три або більше деталей.

Геометричні параметри різаків

Геометричні параметри залежать від виду матеріалу, який розкроюють,
його товщини та призначення деталей:
- різаки для вирубування деталей зі шкіри натуральної:
висота – 22; 32 мм
товщина – 2; 6 мм
кут загострення – 30 – 32°
- різаки для вирубування деталей верху з багатошарових настилів
тканин та штучних матеріалів:
висота – 32; 48 мм
товщина – 5; 6 мм
кут загострення – 20 – 23°
- різаки для вирубування деталей низу взуття зі шкіри для низу, гуми,
картону, штучних матеріалів:
висота – 48; 98; 100 мм
товщина – 5 мм
кут загострення – 26 – 27°

Пристрої на різаках

Пристрої на різаках дають змогу одночасно з вирубуванням відзначати
контрольні точки, лінії строчок, декоративне тиснення, різні просічки,
позначення розміру деталей, зменшення деформації різака.
Для викроювання деталей верху використовують такі пристрої:
- просічки – для одночасного вирубування та перфорації деталей верху;
- наколки – контрольні мітки (для полегшення та підвищення точності
складання деталей верху взуття);
- гофри – умовне позначення розмірів деталей верху та низу (лезо різака
вигнуто на зовнішній бічній поверхні на відстані 2 – 3 мм від верхньої частини
різака і має умовні позначення розміру деталей);
- стяжка – пристрій, з'єднаний з основною частиною різака для зменшення деформації різака для вирубування великих деталей, периметр яких

перевищує 800 мм.
Деталі верху вирубують за допомогою різаків, що мають форму і розміри
зовнішнього контуру деталей. Різаки виготовляють зі сталі В-7, товщиною 6 мм.
В даний час широке застосування одержали різаки з особливо міцної листової сталі. Ці різаки порівняно прості у виготовленні і легкі в роботі.

Внутрішні стінки різаків розширені до верху на 2-3 мм. Різаки повинні
мати захисні козирки для захисту пальців. На деяких взуттєвих фабриках
застосовуються суміщені (здвоєні, строєні і т.д.) різаки, що підвищує
продуктивність праці і поліпшує відсоток використання матеріалів у зв’язку зі зменшенням втрат на міжшаблонні містки.

 

Вирубочні колоди і плити
Ці пристосування до пресів виготовляються з дерева, картону, пластика і
металу. Металеві плити мають перевагу перед дерев'яними колодами: при
розкрої на них краї деталей виходять чистішими, більша точність деталей і
тривалість служби.
Розміри плит:
Дерев’яні 550х420х130 мм
Спецкартонні 650х420х130 мм
Полівінілхлоридні 500х420х30 мм
Металеві 500х350х60 мм.
При розкрої багатошарових настилів текстилю і ШШ, крім дерев’яних і
спецкартонних колод зазначених розмірів застосовуються дерев’яні колоди 1200х420х300 мм. Торцеві дерев’яні колоди виготовляють із твердих порід – дуба, бука чи граба. Плити з картону збирають шляхом склеювання пластин
спецкартону. Плити з пластиків виготовляють пресуванням і полімеризацією

із сумішей на основі вінілових смол.

Переглянути фільм

 https://www.youtube.com/watch?v=x2RUaBwlaeU

Домашнє завдання: Зробити конспект.

Література:

1.А.Я.Палицький, М.М.Дейч «Изготовление обуви по индивидуальным заказам»  Стор.  120 - 132.

2. Зыбин Ю.П. и др. Технология изделий из кожи. М., «Легкая индустрия»,
1975.-464 с.
3. Фукин В.А., Калина А.Н. Технология изделий из кожи. Ч.1.- М.,
Легпромбытиздат, 1988. –272 с.
4. Лиокумович В.Х. Конструювання взуття. М., «Легкая индустрия». 1975,
с.169-176.
5. Шустерович М.Л., Зайцева П.С. Нормирование расхода обувных материалов.
М., Гизлегпром, 1953, - 215 с.
6. Испирян Г.П. Проблема оптимального использования сырья и материалов.
М., «Легкая индустрия», 1971. –286 с.