SP_19_22_56
06.10.2022
Тема № 7 Розруб взуттєвих матеріалів.
Урок № 56 Основні правила розкрою.
При розкрої необхідно враховувати щільність, твщину, направлення тягучості шкіри і якості лицьового шару. Кращі шкіри розкроюють без дотримання для кожної з них принципу повної комплектності. При цьому необхідно враховувати властивості топографічних участків з точки зору доцільності їх використання і якості розкроєних деталей.
Доукомплектування недостатніх деталей після розкрою кращих шкір проводять із шкір більш низьких сортів.
Шкіри з наявністю скучених пороків розкроюють від пороку , зберігаючи вибрану систему розміщення різаків і лекал.
Комбінування крою (мал.74) модельного взуття з невеликою кількістю крою повсякденного взуття, особливо при розкрої шкір низьких сортів, сприяє підвищенню якості крою і кращому використанню площі шкір.
При розкрої кольорових шкір особливу увагу необхідно звертати при комплектуванні деталей по відтінку.
При розкрої шевро розкроюване місце на шкірі розтягують в поперечному направленні , щоб виявити скритні дефекти.
Із хребтової частини мерії, яка недостатньо красива , не викроюють такі деталі, як союзка і носки.
При ручному розкрої деталей верху взуття і підкладки із шкіри необхідно щільно тиснути лівою рукою лекало до шкіри до отримання на ній стійкого відтиску кнопок і країв деталей і, не ослаблюючи нажиму , провести ножем вздовж краю лекала. На прямих участках лекал закрійний ніж тримають з наклоном вперед , на закругленнях і поворотах – майже вертикально.
Весь контур деталі повинен бути вирізаний за два прийоми. Чистота різу в зазначеній мірі залежить від стану леза ножа: його необхідно часто точити на точильному камені з мілкою зернистістю і правити на стальке.
При застосуванні лекал із електрокартону замість кнопок наносять отвори , по яким роблять відмітки тупиком на викроєних деталях для наступної правильної зборки деталей верху взуття.
Розкрій середніх і великих розмірів шкір на деталі верху і підкладки заснований на принципах паралелограмного суміщення деталей.
I варіант – послідуючу деталь одного ряду розміщують в направленні , протилежному направленню попередньої деталі (мал.75) . Цей варіант використовують для укладки деталей з відрізною союзкою типу «конверт» з відрізним носком , берців черевиків і напівчеревиків.
II варіант – деталі одного ряду укладують у визноченому направленні , а суміжного ряду – в протилежному (мал.76). Цей варіант суміщення застосовують при розміщенні цільних союзок черевиків , напівчеревиків типу «конверт» , туфель-човник з відрізними деталями , берців , задинок і т.п..
III варіант – деталі взуття в усіх рядах направлені в одну сторону (малю. 77) .Цей варіант суміщення застосовують при укладці туфель – напівчовник , вкладних увтілок, задніх внутрішніх ременів і окремих деталей підкладки.
IV варіант- деталі розміщують під кутом 50-60 градусів С (мал. 78) Цей варіант суміщення застосовують при укладці деталей союзок, напівчеревиків типу «конверт» з сильно закругленою блочковою частиною берців.
V варіант – при цьому варіанті декілька деталей комплекту утворюють гніздо , яке суміщують з другим гніздом по любому із вказаних варіантів (мал.79) .Таким чином укладують союзки із вставками, язички декоративного призначення, союзки туфель , розрізні по складним лініям, і інші деталі.
Домашнє завдання: Зробити конспект.
Література:
1.А.Я.Палицький, М.М.Дейч «Изготовление обуви по индивидуальным заказам» Стор. 120 - 132.
Комментариев нет:
Отправить комментарий