02.11.2020
Тема
№3 Текстильні матеріали,
швейні нитки та текстильна фурнітура.
Урок
№12
Лабораторно-практична
робота №1.
Визначення виду матеріалу за зразками.
Мета
роботи:Ознайомитись із видами зразків текстильних матеріалів.
Посібники
та матеріали: посібник, зразки текстильних
матеріалів.
Хід роботи.
1.Ознайомитися з видами
зразків:
-тканини
-трикотаж
-неткані матеріали
-штучне хутро
2.Дати характеристику
текстильних матеріалів:
-назва текстильного матеріалу
-вид волокнистого складу
(основи , утка)
-спосіб виробництва
-призначення
3. Зарисувати
схеми переплетіння .
4. Зробити висновки .
Оформлення роботи.
Робота оформляється у вигляді
протоколу, в якому наводяться результати виконання завдань.
Література.
В.Я.Краснов «Материаловедение обувного и
кожгалантерейного производства» стор. 68-72.
Теоретичні відомості
У процесі утворення
тканини на ткацькому верстаті нитки основи і утоку можуть по-різному
переплітатися між собою. Різною послідовністю чергування перекриттів основи і
утоку створюється велика різноманітність ткацьких переплетень, що є однією із
основних структурних характеристик тканин
Усі ткацькі переплетення поділяються на чотири
класи: - прості чи головні; - дрібноузорчаті; - складні; - крупноузорчаті.
Прості переплетення бувають трьох видів:
полотняне, саржеве й атласне (сатинове). Ці переплетення додають тканині
однорідну поверхню без візерунків.
Для полотняного переплетення характерна рівна
матова поверхня, однакова з лицьової і виворітної сторін.
Поверхня тканин 38
саржевого переплетення покрито діагональними смужками, що утворюються внаслідок
зсуву малюнка переплетення на одну основну нитку.
При сатиновому
переплетенні лицьова сторона тканини складається з довгих перекриттів утоку,
при атласному − основних; унаслідок рідких вигинів ниток лицьова сторона
тканини виходить гладкою, блискучою.
Дрібноузорчаті
переплетення бувають похідними простих і комбіновані. Похідні простих
зберігають характер переплетення, з яких вони утворені, – полотняний, сатиновий,
саржевий. Наприклад, у саржах посиленої і складної зберігається рубчик
діагональний, що йде з ліва на право, у саржі ламаній діагональний рубчик
змінює свій напрямок, утворюючи вузол.
Комбіновані переплетення створюють на
тканині дрібні малюнки: у креповому переплетенні − розкидані в різних
положеннях фігурки, що робить поверхню тканини дрібнозернистою; у вафельному
переплетенні − дрібні квадратні ячейки; у канвовому переплетенні − прозорі
смужки; у повздовжньо-смугастих переплетеннях (тканини типу трико) − поздовжні
смуги утворені від комбінації різних переплетень.
Складні переплетення бувають: подвійними −
двухлицеві, двошарові, пікейні; ворсовими − з ворсом з основи чи утоку й
ажурними. У подвійних переплетеннях лицьова і виворітна сторони найчастіше
утворюються з ниток різної якості чи кольору і можуть мати різні переплетення.
Так як нитки верхнього і нижнього переплетення розташовуються одні над іншими,
тканини подвійного переплетення мають значну товщину. У тканинах піке
(пікейного переплетення) лицьова сторона, утворена полотняним переплетенням, як
би простегана більш товстими нитками притискної основи, по визначеному малюнку
притягуючи її до низу.
Поверхня тканини
ворсових переплетень покрита розрізним або петельчатим ворсом. У тканинах
ажурного переплетення нитки основи лежать зиґзаґами, переходячи з одного ряду в
інший і складаючи прозорий малюнок, що нагадує мережку.
Крупноузорчаті
переплетення утворюють на тканинах великі візерунки, рапорт яких складається з
десятків, а іноді із сотень ниток основи та утоку. При аналізі ткацьких
переплетень зразки розглядають при збільшенні в 3-10 разів, використовуючи для
цієї мети текстильні лупи, чи, рідше проектори, а також бінокулярні мікроскопи.
Зміст та послідовність виконання роботи 1. Використовуючи навчальну та
методичну літературу,
Схеми переплетіння.
Комментариев нет:
Отправить комментарий