SP_19_233
26 .04 2023
Тема №17 Стандартизація і
контроль якості взуття.
Урок №233 Нанесення штрихової
сітки і поліграфічних знаків на випущену продукцію згідно вимог міжнародних
стандартів якості.
Історія розвитку штрихового кодування
для визначення відповідності товарів легкої промисловості.
Перше завдання про штрихове кодування
припадає на тридцяті роки – минулого століття. Саме тоді в Гарвардські школі
бізнесу було захищено дисертацію за такою тематикою, а незабаром після
закінчення Другої світової війни отримано патент на штрихові коди.Але на
практиці їх застосували лише в 60-х роках XX століття американські залізничники під час
чергової ідентифікації вагонів.
З розвитком мікропроцесорної техніки
робота з кодами значно прискорилася . Вже у 1973 р. в США прийняли
універсальний товарний код (UPC), придатний до використання як промисловості так і в
торгівлі. В 1977 р. в Європі утворилася своя система кодування, що отримала
назву Європейська система кодування (EAN). Нині у світі існує немало кодів , але вони не мають
такого поширення як коди UPCта EAN. Адже ними
кодується до 90% всіх товарів , що виробляються у CILA, 80% - у Німеччині , близько 70% - у Франції, майже
50% - у Швеції і т. ін.
Наявність штрихового коду на споживчому
товарі, а якщо бути точним , то не тільки на ньому , але і на транспортному
упакуванні, вже давно стало нормою.Відомо, що тепер практично 100% продукції,
що випускається в розвинутих країнах світу для споживчого ринку, має на
упаковці (або на етикетках , що супроводжують товар ) штриховий код BAN, за яким можна визначити виробника і товар. Це сприяє
підвищенню конкурентоспроможності , збільшенню попиту на цю продукцію
і відповідає сучасним нормам торгівлі та зовнішньоторговельного
обміну. Нанесення штрихового коду на упакування та етикетки стало обов`язковою вомогою в США, Канаді, країнах західної Європи
та Південно-східної Азії. В деяких країнах навіть заборонено імпортувати і
реалізувати на ринку продукцію без штрихового коду EAN чи UPC,
Переваги автоматичної ідентифікації за
допомогою штрихових кодів є очевидним для підприємств різних галузей
промисловості.Вони полягають у розширенні обсягів продажу, підвищенні
продуктивності, зменшенні затрат та покращенні рівня послуг. Економічний ефект
від впровадження системи автоматичної ідентифікації полягає в тому , що вона
дає можливість відмовитись від численних паперових документів і дозволяє
оперативно за допомогою автоматичного зчитування отримати інформацію про
виробника продукції , її технічні характеристики , ціну та інші
показники ( якщо звичайно , виробник «завантажив» таку інформацію в
код). Впровадження системи кодування дозволить отримувати оперативну
інформацію про рух товарів , знизити комерційні витрати , а також
надає можливість виробникам і продавцям спостерігати за реакцією ринку на
надходження різних товарів , а покупцю (в разі потреби) вийти на конкретного
постачальника чи виробника.
За кордоном наполягають на дотриманні
принципу відповідальності виробника товарів за нанесення на товар штрихових
кодів. В умовах існуючої там конкуренції підприємці переважно додержуються
цього принципу. Більше того, для багатьох фірм нанесення штрихового коду на
товар або його упакування підвищує їх престиж , часто відіграє роль реклами
товару і самого підприємства.
Інформація , закладена в штриховому коді
, призначена насамперед для продавців , а вже після них – для споживачів.
Справа в тому, що штриховий код спочатку створювався як засіб передачі
інформації вздовж товарного ланцюга : виробник, оптовик, роздрібний продавець,
покупець. На перших двох ділянках цього ланцюга штриховий код допомагає
грамотно, кваліфіковано, якісно обслужити партію товару, тобто знати , коли ,
кому,скільки і за якою ціною її було відвантажено. А на підприємстві торгівлі –
знати, який товар, за якою ціною в цей момент користується найбільшим попитом ,
куди звернутися за поповненням цього запасу тощо. Крім того
штрих-код полегшує інвентаризацію , облік, контроль,зберігання
продукції.
Для споживача система штрихового
кодування також є дуже зручною.Якщо куплений товар виявився неякісним, покупець
може звернутися до продавця і легко встановити фірму-постачальника цього товару
та заявити їй свої претензії.У разі коли продавець не має необхідної інформації
, він (або покупець) може звернутися з відповідним запитанням до національної
асоціації автоматичного кодування продукції , а така є в кожній
країні - ЕА. Від січня 1995 року (відколи оформився Спільний ринок
),на всі товари , що надходять у Європу, повинен наноситись штриховий код. Це є
однією із обов`язкових умов постачання.
В Україні було розроблено Державну
програму переходу на міжнародну систему обліку та статистики. Програма робіт
передбачала заходи щодо створення стандартів для системи штрихового
кодування, технічних і програмних заходів нанесення штрих-кодів , документації
, що регламентує їх застосування. Також було створено Національну нумерувальну
організацію «ЕАN –Україна «, яка
згідно з рішенням 1994 року була прийнята до Асоціації товарної
нумерації від України.
В Україні система штрихового кодування
товарів і послуг впроваджується з метою:
- Створення передумов
для застосування інформаційних технологій автоматизованої
ідентифікації та електронного обміну даними;
- Створення
інформаційної бази для контролю та управління товарно-грошовим обігом;
- Підвищення
конкурентоспроможності українських товарів на вітчизняному та зарубіжному
ринках;
- Скорочення часу
товарообігу за рахунок застосування електронних засобів обліку при
виробництві товару, його складуванні , транспортуванні , реалізації та
звітності державним органам.
Відповідно до чинних
нормативно-правових документів України , Міжнародної Асоціації Товарної
Нумерації ( International) маркування товарів
штриховими кодами EAN в нашій країні
здійснюється Асоціацією товарної нумерації України «ЄАН- Україна»
Асоціація Товарної
Нумерації «ЄАН- Україна» - українська національна нумерувальна
організація системи EAN була заснована в
1994 році. Вона є добровільною некомерційною неурядовою самоврядною асоціацією.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року №821 Асоціації
надано повноваження представляти інтереси українських виробників ,
дистриб`ютерів у Міжнародній Асоціації Товарної Нумерації EAN International). Тепер членами асоціації є більше 2000
вітчизняних підприємств та організацій.
Метою діяльності
Асоціації «ЄАН- Україна» є впровадження системи EAN4JCC в Україні . Асоціація «ЄАН- Україна»
надає українським підприємствам можливість працювати в системі EAN , забезпечуючи їх доступ до найновіших
інформаційних технологій в галузі штрихового кодування, автоматизованої
ідентифікації та Електронного обміну даними (EDI). Асоціація «ЄАН- Україна» бере активну участь у розробці державних
стандартів України , які стосуються штрихового кодування та Електронного обміну
даними. Створена мережа регіональних центрів асоціації , що діють у всіх
обласних центрах при торгово-промислових палатах України.
Наприкінці 2000 року
Постановою Правління з рядів асоціації «ЕАН-Україна» за систематичне порушення
умов договору(несплата членських внесків) було виключено 528учасників. У
статистичних даних на кінець 2000 року виключені учасники та присвоєні їм
ідентифікаційні номери EAN”UCC не враховані.
Протягом 2000 року
разом з керівництвом Торгово-промислової палати України здійснювалися заходи з
підвищення ефективності діяльності регіональних центрів. Як наслідок загальна
кількість учасників системи EAN/UCC, що працюють через регіональні представництва, на 1
січня 2001 року склала близько 80 відсотків.
Уміжнародній торгівлі значного поширення набув
штриховий код ЕАN. Це – 13-розрядний або 8- розрядний цифровий код
,який представлений у вигляді комбінації штрихів і проміжків різної
ширини.
Цифровий еквівалент
коду ЕАN -13 складається з:
- Префікса (перші 2 або
3 цифри), що вказують на національну нумерувальну організацію;
- Реєстраційного
номера підприємства (наступні 4-5 цифри);
- Товарного коду
,який присвоюється продукції з урахуванням вимог ЕАN
- Контрольної цифри
(остання 13-а цифра).
Штрих-кодова символіка – це своєрідна
мова ,що передбачає певні правила кодування кожного символу (цифри
,букви,знаку) та має визначені вимоги до друку, нанесення і зчитування.
Домашнє
завдання:Зробити конспект.
Комментариев нет:
Отправить комментарий