Урок 8 27.10 2020 Матеріалознавство

 27.10 2020

Тема №3 Текстильні матеріали, швейні нитки та текстильна фурнітура.

Урок №8 Виробництво пряжі та тканин.

Виробництво пряжі. Текстильна нитка – має довжину до сотні метрів. Текстильні матеріали виробляють з таких текстильних ниток: монониток, комплексних та пряжі. Мононитка – одна нитка, комплексна – дві або більше елементарних ниток однакових або різних. Для виготовлення тканин найбільш широко використовують пряжу-нитку, що складається з волокон, з’єднаних скручуванням, іноді склеюванням. Використовують три основні системи прядіння: кардну, гребінку та апаратну.

Найбільш поширена кардна система прядіння (40% бавовни та штапелю). При кардному прядінні бавовняну суміш розрихлюють з допомогою гольчастих (кардних) поверхонь, утворюється стрічка (рівниця), отримують стрічку рівницю на рівничних машинах. На прядильній машині рівниця скручується веретеном, що швидко обертається та утворюється нитка, що накручується на шпулю. На зміну прийшли пневномеханічні машини для прядіння.

Гребінну пряжу утворюють з довговолокнистої бавовни. Вона тонка, міцніша ніж кардна. Відміна процесу гребінного прядіння від кардного в тому, що після чесальних або стрічкових машин введена операція гребінного прочісування. Відділяються домішки та короткі волокна, залишаються довгі прямі волокна.

Апаратне прядіння навпаки використовують для виготовлення товстої бавовняної пряжі з коротковолокнистої бавовни та відходів текстильного виробництва. Волокнисту масу після чесання ділять на смуги, що звертають у рівницю (відсутні рівничні машини) і з рівниці на прядильних машинах отримують нитки, що менш рівномірні, але більш пухнасті. Льон починають обробляти на чесальних машинах. Потім на стрічкових машинах утворюють тонку та рівномірну стрічку. На прядильних машинах льняну пряжу виробляють сухим або мокрим прядінням. Рівницю пропускають крізь гарячу воду, вимиваються та розм’ягчуються пектинові речовини. Відходи від чесання льону переробляють кардним прядінням.

Вовняну пряжу виробляють апаратним та гребінним методами. Апаратним методом отримують більш пухнасту та рихлу пряжу із коротких волокон. Гребінним способом переробляють довгі волокна, отримують відповідно більш тонку пряжу.

За волокнистим складом пряжа може бути однорідною (з волокон одного виду) або змішаною. За способом виготовлення розрізняють однониткову, трощену та кручену пряжу. Однониткова пряжа – на прядильних машинах шляхом скручування елементарних волокон. Якщо за годинниковою стрілкою, утворюється пряжа правої крутки Z, протигодинникової стрілки – S ліва крутка.

Трощена пряжа складається з двох або більше складених, але не скручених ниток. Кручена пряжа – на крутильних машинах. Вона буває одно, багато крученою, фасонною та армованою.

З ниток, волокон та пряжі отримують різні види текстильних матеріалів, серед яких найбільше поширення мають тканини. Перед початком ткання на ткацькому станку виконують декілька підготовчих операцій: сновку (перемотування основної пряжі з бобин на вал), шліхтування та сушку. Ця обробка надає ниткам основи гладкість та більшу міцність. Тканини утворюються на човниковому ткацькому станку переплетенням поздовжніх ниток, які називають основою, та поперечними нитками, які називають утком (пітканням). Безчовникові ткацькі станки – перспективніші.

Тканини, що сходять з ткацьких станків називаються суворими. Опорядження сурових тканин складається з комплексу фізико-механічних та хімічних процесів, що направлені на надання їм кращого зовнішнього вигляду та особливих властивостей (водостійкість), відсутність збігання (усадки).

Це операції чистки та підготовки матеріалу до фарбування або нанесення малюнку, заключне опорядження. Опалюють над газовим полум’ям, шліхтують (обробляють у воді, замучують та миють), відварюють у лужних розчинах, відбілюють окислювачами, мерсеризують – обробляють їдким натром і фарбують тканини. При заключному опорядженні – обробляють крохмалем. Перелік операцій обробки залежить від виду тканин та інших чинників.

3.При оцінці якості та властивостей тканин найбільшу увагу приділяють їх будові, що впливає на зовнішній вигляд. Головним показником будови тканин є структура пряжі або ниток, вид переплетення ниток основи та утка, щільність заповнення тканин.

Переплетення ниток в тканинах ділять на 4 класи:

1). головні (прості) полотняне, саржове, атласне (сатинове);

2). дрібновізерунчасті – похідні простих переплетень (репс, рогожка, молескін);

3). складні – з декількох систем ниток основу та утка, тобто багатошарові (драпи, ворсові тканини, вельвет, бархат, плюш); двох-, трьохшарова кірза;

4). крупновізерунчасті – поєднання різних переплетень з утворенням крупних узорів – це декоративні тканини.

Полотняне переплетення – бязь, ситець, равентух, льняні тканини. Лицева та зворотня сторони тканини мають однаковий малюнок. Саржове переплетення – саржа, тік-саржа, спецдіагональ, бумазея-корд. В саржових переплетеннях нитки основи переплітаються через 2-4 нитки утка. Атласне переплетення використовують при виготовленні байки, сукон, ластика, прюнелі. Нитки утка перекривають 4-5 ниток основи.

Домашнє завдання: Зробити конспект.

 1. Які види натуральних волокон використовують для виготовлення тканин.

2. Які види штучних волокон використовують для виготовлення тканин.

3. Які види синтетичних волокон використовують для виготовлення тканин.

4. Назвіть способи виготовлення пряжі.

 

 

 27.10 2020

Тема №3 Текстильні матеріали, швейні нитки та текстильна фурнітура.

Урок №9 Будова тканин, асортимент тканин.  

 При оцінці якості та властивостей тканин найбільшу увагу приділяють їх будові, що впливає на зовнішній вигляд. Головним показником будови тканин є структура пряжі або ниток, вид переплетення ниток основи та утка, щільність заповнення тканин.

Переплетення ниток в тканинах ділять на 4 класи:

1). головні (прості) полотняне, саржове, атласне (сатинове);

2). дрібновізерунчасті – похідні простих переплетень (репс, рогожка, молескін);

3). складні – з декількох систем ниток основу та утка, тобто багатошарові (драпи, ворсові тканини, вельвет, бархат, плюш); двох-, трьохшарова кірза;

4). крупновізерунчасті – поєднання різних переплетень з утворенням крупних узорів – це декоративні тканини.

Полотняне переплетення – бязь, ситець, равентух, льняні тканини. Лицева та зворотня сторони тканини мають однаковий малюнок. Саржове переплетення – саржа, тік-саржа, спецдіагональ, бумазея-корд. В саржових переплетеннях нитки основи переплітаються через 2-4 нитки утка. Атласне переплетення використовують при виготовленні байки, сукон, ластика, прюнелі. Нитки утка перекривають 4-5 ниток основи.

Домашнє завдання:Зробити конспект.