MT_1_20_2
06.09. 2022
Тема
№5 Клейові
матеріали
Урок №2 Характеристика та область
застосування взуттєвих клеїв.
Наїрітові
(поліхлоропренові) клеї.
Розчинником для наїриту є суміш
етилацетату і бензину у співвідношенні 1:1. Ці
розчинники мають майже однаковий час випаровування, що забезпечує стабільний
склад клею. Вибір концентрації клею залежить від матеріалу, що склеюється і
кількості намащувань. Так при двохразовому намащуванні шкіряних підошов і
затяжної кромки концентрація клею складає: при першому намащуванні 8-12%, при
другому – 23-25%.
Клей НТ застосовують
для основного кріплення – підошов із шкіри та гуми до верху взуття із шкір і
текстильних матеріалів, гумових каблуків, клейової затяжки заготовки верху,
виробництва рантових устілок, склеювання основних устілок з напівустілками
тощо.
Наіритові клейові
плівки нестійкі до дії жирів і пластифікаторів, що мігрують з матеріалів
заготовки. Через те їх не можна застосовувати для приклеювання і при литті
підошов із ПВХ до верху із штучної шкіри з ПВХ - покриттям. Клей НТ також не
застосовують для склеювання жированої шкіри і юхти, для приклеювання бензо- і
маслостійкого низу із гуми, пластмас. Для цього рекомендується поліуретанові
клеї.
Поліуретанові (ПУ) клеї (рецепт №2). Вони досить універсальні і
мають високу адгезію до більшості матеріалів. Поліуретанові клеї забезпечують
отримання міцних, тепло- і водостійких скріплень.
Для виготовлення
взуттєвих клеїв широко використовують каучукоподібні еластичні поліуретани
марок УК-1 (Росія) і десмоколи 400, 420, 530 (Німеччина) у вигляді розчину в
суміші етилацетату і ацетону (4:1).
У взуттєвому
виробництві можуть використовуватися одно - і двохкомпонентні поліуретанові
клеї-розчини. Простим варіантом однокомпонентного клею. є розчин уретанового
еластоміру, як правило 18-20% концентрації.
У випадку ж
двухкомпонентного клею перша частина представляє собою розчин уретанового
еластоміра (18-20% конц.), а друга частина – розчин поліізоціонату різних типів
тієї ж концентрації. Дві частини змішують безпосередньо перед використанням,
так як життєдіяльність такого клею складає не більше 4-6 год., а потім в
результаті структурірування в’язкість клею підвищується і він стає непридатним.
В поліуретанові клеї, як і в наіритові вводять різні добавки, які підвищують
його адгезію і технологічні властивості.
Однокомпонентні ПУ
клеї можуть використовуватися в тих випадках, коли підвищена теплостійкість і
стійкість до дії пластифікаторів та жирів не є обов’язковою вимогою до клейових
з’єднань.
Недоліком ПУ клеїв є
відносно висока вартість, токсичність ізоціонатної групи.
Поліуретанові клеї
використовуються для приклеювання гумових і шкіряних підошов до уверху взуття
із штучних, синтетичних та натуральних шкір, для приклеювання формованих
підошов із пластмас до взуття з верхом із натуральних і синтетичних шкір, для
промащення затяжної кромки верху взуття із натуральних, штучних і синтетичних
матеріалів при виготовленні взуття методом лиття низу із полівінілхлориду.
Клеї на основі
дівінілстірольних термоеластопластів (ДСТ).
Виготовляють клеї на
основі дівіністірольного каучука ДСТ-30-814 у вигляді розчину в суміші
етилацетату і бензину (1:1). Цей адгезив поєднує в собі еластичні властивості
каучука і пластичні властивості термопластів. Використовуються одно- і
двухкомпонентні клеї. В другому випадку застосовуються додатково поліізоціонат
марки Б, який попередньо розчиняється в ацетоні. В залежності від рецепту в
клей також вводять фенолформальдегідну чи кумаринову смолу, хлорірований
наірит, каніфоль, які підвищують його адгезивні і технологічні властивості.
Концентрація клею для першого намащування 16-18%, а для другого чи одноразового
– 30-35%.
Клеї на основі ДСТ
застосовують клеї для прикліплення низу взуття, для кріплення вкладних устілок
спортивного взуття з одностороннім нанесенням клею.
Клеї на основі синтетичних латексів.
Клеї на основі
синтетичних латексів представляють собою водні дисперсії каучуків, які
утворюються в результаті емульсійної полімеризації .
Переваги їх
використання : невелика вартість, не потрібні розчинники і виключає процес
розчинення каучука, різко зменшується токсичність і вогненебезпечність
виробництва, поліпшуються умови праці тощо.
Із цієї групи клеїв
найбільш широке застосування находять клеї на основі хлоропренових і
бутадієнстирольних латексів.
Латекси ЛНТ-1, ЛНТ-2,
ЛНТ-3 представляють собою водні дисперсії наїрита НТ (рецепт
№9). Особливістю цих клеїв є висока концентрація (48-50%), липкість клейових
плівок і висока міцність склеювання. Цей клей без добавок можна використовувати
для приклеювання гумових і шкіряних підошов, для клейової затяжки заготовки
верху, для загинання країв деталей верху, для клейового складання заготовок.
Для намащування затяжної кромки взуття з текстильним верхом латекс ЛНТ-1
необхідно загинати великою кількістю казеїнового, міздряного або
карбоксилметил-целюлозного клею. Клей застосовується також для обтяжки
каблуків, вклеювання шкіряних задників, підносків, виготовлення рантових
устілок з текстильною губою.
Недоліком латексних
клеїв на основі наїрита НТ є різкий запах, що пояснюється наявністю аміаку, що
зумовлюється нестабільністю агрегатного стану, а також деякі утруднення при
транспортуванні та зберіганні. Транспортувати латекси можливо в спеціальних
емалірованих ізотермічних вагонах-цистернах, а зберігати у великих обігріваючих
ємкостях. При температурі -5ºС латекси “вимерзають” – розшаровуються і
коагулюють.
Клей на основі
бутадієн-стірольних латексів (рецепт №10). Широко
використовують для менш відповідальних клейових скріплень (вклеювання задників,
підносків, вклеювання вкладних устілок, міжпідкладки, підп’ятків тощо). Вони є
хорошим замінником казеїнового, декстриново-борошняних клеїв тощо. Так,
міцність кріплення клею на основі бутадієн-стирольних латексів значно вище, ніж
казеїнового.
Бутадієн-стирольні
латекси представляють собою напівпродукти виробництва каучуків. Найбільш широке
застосування находить клей на основі латексу СКС-65-1ГП. В якості загусників
можуть використовуватися міздровий і карбоксіметілцелюлозний, а також рідке
скло. Для підвищення клейкості доцільно вводити каніфоль у вигляді 50% -го
розчину в бензині або каніфольне мило.
Полівінілацетатний
клей (рецепт №11) виготовляють на основі полівінілацетатної
дисперсії (ПВАД) Для загуснення клею добавляють 18-20%-й казеїновий клей, 15%
КМЦ або тальк. Використовують для вклеювання задників, підносків, склеювання
устілок з напівустілками, для дублювання деталей верху.
Полівінілацетатна
дисперсія є напівпродуктом отримання твердого полівінілацетату. ПВАД в
залежності від в’язкості випускається трьох марок. Концентрація емульсії всіх
марок не менше 50%.
Домашнє завдання: Зробити
конспект. Література : Б.Я.Краснов
«Материаловедение обувного и
кожгалантерейного производства» стор. 162-173.
ПИТАННЯ ДЛЯ
САМОКОНТРОЛЮ
1. Дати
характеристику наїрітових і поліуретанових клеїв?
Комментариев нет:
Отправить комментарий