MT_1_20_25

 MT_1_20_25

 

Матеріалознавство  гр. 1/20

12.04. 2022

Тема №3 Штучні та синтетичні шкіри.

Урок №25  Структура штучних та синтетичних шкір. Матеріали для основи.

ШТУЧНІ ТА СИНТЕТИЧНІ ШКІРИ.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ОСНОВИ.

Штучні шкіри у більшості випадків уявляють собою волокнисту основу з полімерним покриттям: полівінілхлоридним – вініл; каучуковим – еласто; нітроцелюлозним – нітро; поліамідним – амід; поліефіруретановим – уретан. Основа – тканина, неткані матеріали, трикотаж, вовняні тканини.

Тканини – бязь, 2-х, 3-х шарова кірза; молескін. Мають добру адгезію покриття до основи, міцність, зносостійкість, малу усадку. Застосовують тканини із суміші бавовняних, віскозних, поліефірних волокон. Ширина тканини 140-150 см. Недолік – анізотропія властивостей штучних шкір та тканин.

Трикотаж має високі показники розтягуваності, пружності, легко формуватися, але формостійкість трикотажу недостатня. Тому штучна шкіра на трикотажі застосовується обмежено. Широко почали застосовуватися для основи неткані матеріали. Вони більш розтягуються, дешевші, мають багато різновидів. Як основу використовують клейові, прошивні, голкопробивні полотна. Застосовують частіше пробивні полотна. Перспективними є голкопробивні основи.

Для основ синтетичних шкір використовують віскозні, поліамідні, поліефірні, поліпропиленові волокна. Перспективним є застосування колагенових волокон у суміші з синтетичними.

Синтетичні шкіри мають добрі показники гігроскопічності, вологовіддачі, тому їх гігієнічні властивості кращі ніж у штучних шкір.

Властивості штучних шкір залежать від властивостей основи, виду полімерних композицій для пропитки і відділки покриття, способів пропитки і нанесення покриття , інших факторів.

 Для виробництва виробів із шкіри широко використовують штучні та синтетичні м'які шкіри, які за товщиною та гнучкістю відносять до ма­теріалів III класу. Ці матеріали не тільки заміняють дефіцитну та дорогу на­туральну шкіру, але дають можливість розширити асортимент і знизити собі­вартість виробів, підвищити продуктивність праці при їх виготовленні.

За діючим стандартом назва штучних шкір складається із термінів, які характеризують вид покриття і основи. Так, покриття ма­ють такі позначення: полівінілхлоридні (ПВХ) - вініл, каучукові - еласто, ніт­роцелюлозні - нітро, поліамідні - амід, поліефіруретанові - уретан. Для основ використовуються такі символи: ткана - Т, трикотажна - ТР-, неткана - НТ.

Більшість штучних шкір складається із основи, просочуючої компози­ції та покриття. Основа і покриття можуть бути одно - або багатошаровими.

Властивості штучних шкір визначаються типом основи, видом і товщиною полімер­ного покриття та способом його нанесення.

Більшість штучних шкір мають основу із тканин. Частіше всього за­стосовуються бавовняні тканини : дво- і трьохшарову кірзу, молескін, АСТ-28, б'язь. Бавовняні тканини забезпечують високу адгезію покриття до основи, міцність, зносостійкість і малу усадку. Суттєвим недоліком тканин, як основи штучних шкір, є анізотропія їх тягучості і мале подовження. Це утруднює формування деталей із штучних шкір і зменшує їх стійкість до багаторазово­го згину.

На відміну від тканин трикотаж має високі показники розтягування і пружності, здатний легко формуватися, але формостійкість трикотажу недо­статня. Штучні шкіри на трикотажній основі використовують для виробницт­ва рукавичок, модельних сумок, поясів, еластичних халяв чобіток.

Більш широке використання як основи для штучних шкір, отримали неткані матеріали. Основні їх перевага перед тканинами: більша здатність до розтягування, менша вартість, широка різноманітність асортименту з викори­станням різних натуральних штучних та синтетичних волокон. Це дає мож­ливість в широких межах змінювати фізико-механічні і гігієнічні властивості.

За основу в штучних шкірах використовують клейові, прошивні та голкопрошивні полотна. Підвищена жорсткість, відсутність повітро- та паропроникності і низьке водопоглинання клейових нетканих основ обмежує сферу їх використання, а тому штучні шкіри на клейовій основі використовують для внутрішніх деталей взуття та шкіргалантерейних виробів.

По зовнішньому вигляді ниткопрошивні основи подібні до тканин, але мають меншу щільність і кращі теплозахисні властивості. їх широко використовують при виробництві штучних галантерейних шкір. Найбільш із перспективних основ для штучних шкір є неткана голкопробивна основа. Вона має тримірне розташування волокон в структурі, що приводить до більш рівномірного розподілу напружень і покращує ряд показників фізико-механічних властивостей. Використання в суміші різних по природі волокон і сучасних технологій обробки дає можливість отримувати основу високої міцності і опором багаторазового згинанню.

Для поліпшення експлуатаційних властивостей м’яких шкір їх основу здебільшого просочують розчинами або дисперсіями високомолекулярних речовин, або на не просочену основу з одної сторони наносять полімерне покриття.

Домашнє завдання: Зробити конспект.

Література : Б.Я.Краснов «Материаловедение  обувного и кожгалантерейного производства»  стор. 109-110.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.На якій основі випускають штучні і синтетичні шкіри?

2.  Дайте характерні ознаки основ штучних і  синтетичних шкір.