SP_19_22_10
07.09.2022
Тема № 2 Гігієна праці. Виробнича санітарія.
Уроки № 10 Засоби захисту працюючих на виробництві.
1.
ОХОРОНА
ПРАЦI В УКРАЇНI
Охорона працi — це система
законодавчих актiв, соцiально-економiчних, органiзацiйних, технiчних, гiгiєнiчних
i лiкувально-профiлактичних міроприємств i засобiв, забезпечуючих безпеку,
охорону здоров’я i працездатнiсть людини в процесi працi. Це — прикладна
наукова соцiальнотехнiчна дисциплiна. Вона займається виявленням i вивченням
виробничих небезпек i професiйних шкiдливостей i розробки методiв їх
попередження i ослаблення. Це буде допомагати усуненню нещасних випадкiв на
виробництвi i професiйних захворювань працівників, аварiй, пожеж. Утворилась ця
дисциплiна на поєднаннi багатьох наук. У нiй використанi наукові досягнення
фiзики, хімії, математики, трудового права, економiки, організації i планування
виробництва, електротехнiки, промислової естетики i ряду других галузей знань.
Методологiчною основою охорони працi являється
аналiз умов працi, технологiчного процесу, виробничого обладнання,
використовючих i отриманих речовин з точки зору можливостi виникнення
небезпечних i шкiдливих виробничих факторiв.
Стратегiчним направленням
розвитку охорони працi являється створення безпечної технiки i безпечних
технологiй, комплексна автоматизацiя виробництва i на цiй основi забезпечення
на всiх пiдприємствах умов, виключаючи виробничий травматизм, професiйнi
захворювання i важку фiзичну працю.
2. РАЦIОНАЛЬНА ОРГАНIЗАЦIЯ РОБОЧОГО МIСЦЯ
Забезпечення здорових i безпечних
умов працi покладається на адмiнiстрацiю пiдприємства. Адмiнiстрацiя
зобов’язана вводити сучаснi засоби технiки безпеки, попереджуючи виробничий
травматизм i забезпечувати санiтарно-гiгiєнiчнi умови, попереджуючи виникнення
професiйних захворювань робочих i службовцiв.
Правил i норм по охоронi працi
повиннi дотримуватись при проектуваннi, будiвництвi i експлуатацiї виробничих
будiвель i споруд.
Нi одне пiдприємство, цех, дiлянка,
виробництво не можуть бути прийнятi i введенi в експлуатацiю, якщо на них не
забезпеченi здоровi i безпечнi умови працi.
Нi один зразок нової машини, механізму i
другого виробничого обладнання не може бути передан у серiйне виробництво, якщо
вiн не вiдповiдає потребам безпеки працi.
Адмiнiстрацiя пiдприємства
зобов’язана забезпечити належне технiчне обладнання всiх робочих мiсць i
створити на них умови працi, вiдповiднi правилам по охоронi працi.
Адмiнiстрацiя розробляє інструкції, iнструктує працівників, контролює
дотримання працiвниками інструкції по охоронi працi, проводить розслiдування
нещасних випадкiв на виробництвi.
Для проведення мероприємств по
охоронi працi видiляються спецiальнi засоби i необхiднi матерiали. Робiтникам,
якi працюють на роботi з шкiдливими умовами працi, а також в особливих
температурних умовах, або зв’язаних з забрудненням, видають безкоштовно засоби
iндивiдуального захисту: мило, молоко, лiкувально-профiлактичне харчування i
органiзовує постачання рiзних засобiв.
Робiтникам, якi працюють у холодну пору року
на вiдкритому повiтрi чи у закритих неопалюємих примiщеннях надають спецiальнi
перерви для зiгрiвання i вiдпочинку.
Трудове законодавство явилось
основою для розробки типових правил внутрiшнього трудового розпорядку для
робiтникiв i службовцiв підприємств, установ, органiзацiй. Типовi правила
визначають порядок прийому i звiльнення робочих i службовцiв їх основнi
зобов’язання, адміністрації, робочий час i його використання, заохочення за
успiхи у роботi, утримання за порушення трудової дисциплiни.
Iнструкцiї по охоронi працi встановлюють
вимоги безпеки при виконаннi робiт виробничих примiщеннях, на території
пiдприємства i в iнших мiсцях, де працюючi виконують доручену роботу чи
службовi зобов’язання. Вони пiдроздiляються на типовi i для працюючих на даному
пiдприємствi.
Iнструкцiї повиннi отримувати роздiли:
загальнi вимоги безпеки; вимоги безпеки перед початком роботи; вимоги безпеки
пiд час роботи; вимоги безпеки в аварiйних ситуацiях; вимоги безпеки по
закiнченню роботи.
Виконання вимог iнструкцiї являється
обов’язковим для працюючих. Передивляються iнструкцiї не менше одного разу в
п’ять рокiв, а для професiй i видiв робiт, в яких показуються додатковi вимоги
безпеки, не менше одного разу на 3 роки. Iнструкцiї можуть виданi на руки, чи
вивiшанi на робочих мiсцях, чи зберiгаютися у визначеному мiсцi, доступному для
працюючих.
Безпечнi i здоровi умови працi
можна створити тiльки при високому рiвнi органiзаторської роботи на основi
сучасних методiв управлiння охороною працi i їх постiйного удосконалення.
Зниження травматизму на
виробництвi може бути досягнено тiльки у тому випадку, якщо працюючi добре
знають питання охорони працi i вмiють правильно i небезпечно виконувати
доручену їм роботу. З цiєю метою на пiдприємствах працюючих навчають небезпецi
працi.
Нових робочих навчають небезпецi працi при їх
професiйно-технiчному навчаннi i пiдвищенню квалiфiкацiї робочих безпосередньо
на виробництвi. Важливим елементом навчання робочих методом працi являється
тема iнструктажiв. По характеру i часу проведення iнструктажi пiдроздiляються
на слiдуючi види; ввідний, первинний на робочому мiсцi, повторний,
позаплановий, поточний .
Засоби
захисту працюючих
Засоби
захисту працюючих не можуть бути джерелом небезпечних і шкідливих виробничих
факторів. Вони повинні мати високу захисну ефективність, забезпечувати
зручність при експлуатації і відповідати вимогам технічної естетики й
ергономіки.
Засоби
захисту працюючих поділяються на засоби колективного й індивідуального захисту.
Засоби індивідуального захисту застосовуються
в тих випадках, коли безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією
устаткування, організацією виробничих процесів, архітектурно-планувальними
рішеннями і засобами колективного захисту.
Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) залежно
від призначення бувають такі:
- ізолюючі
костюми – гідроізолюючі костюми, скафандри;
-
спеціальний одяг – комбінезони,
куртки, штани, костюми, халати, фартухи, жилети, пальто та ін.;
-
спеціальне взуття – чоботи, черевики,
калоші, боти та ін.;
-
засоби захисту органів дихання –
протигази, респіратори, пневмокостюми; - засоби
захисту голови – каски, шоломи, підшоломники, шапки, берети, капелюхи;
-
засоби захисту рук – рукавиці,
рукавички, напальники, надолонники;
- засоби
захисту очей – захисні окуляри;
- захисні
дерматологічні засоби – миючі, пасти, креми, мазі.
Засоби
індивідуального захисту можуть бути постійного
користування й аварійного.
Спецодяг
залежно від захисних властивостей буває загального призначення, волого
захисним, захисним від впливу радіоактивних забруднень і рентгенівських
випромінювань, кислотно- і лугозахисним, нафтомаслозахисним, пилозахисним,
захисним від органічних розчинників і від токсичних речовин. Незалежно від
призначення спецодяг повинен захищати тіло людини від виробничих шкідливих
чинників, не перешкоджати нормальній терморегуляції організму, бути зручним, не
обмежувати рухів і добре відчищатись від забруднень.
Спецвзуття підрозділяється
на такі види: загального призначення, волого захисне, кислолугозахисне, нафто
стійке, спецвзуття для працюючих у димнихцехах та ін. Спецвзуття може бути
шкіряним, гумовим і валяним.
Засоби індивідуального захисту органів дихання за принципом дії
поділяють на фільтруючі й ізолюючі.
Фільтруючі засоби захисту забезпечують очищення
вдихуваного повітря при обмеженому вмісті в ньому шкідливих речовин. У цих
пристроях зовнішнє повітря очищається від шкідливих домішок і потім надходить
до органів дихання.
Ізолюючі засоби захисту забезпечують
подачу повітря до органів дихання з чистої зони. Ізолюючі засоби за
конструкцією поділяються на шлангові й автономні.
За призначенням засоби захисту
органів дихання бувають: протигазові, протипилові і газопилозахисні.
У
виробничих приміщеннях з агресивними середовищами використовують для захисту
голови вінілопластикові каски. Для захисту від бризків розплавленого металу – повстяні капелюхи, від бризків води – капелюхи з прогумованої тканини.
Засоби захисту рук мають величезне
значення для профілактики професійних дерматозів і травм. Залежно від характеру
виробничих шкідливих чинників, засоби захисту рук розрізняють за призначенням: для захисту від дії кислот, лугів, солей,
розчинників, токсичних речовин, фарбуючих шкіру та ін. Виготовляють рукавиці й рукавички з льону,бавовняних, вовняних
тканин, шкіри, гуми, полімерних матеріалів. Для захисту шкіри працюючих,
особливо при виконанні операцій, що вимагають великої чутливості пальців, а
також з клейовими композиціями, фарбами тощо часто використовують пасти і мазі.
До паст і мазей висувають наступні вимоги:
вони не повинні роз’ятрювати і сенсибілізувати шкіру, повинні легко наноситися,
не стягувати шкіру; зберігатися на шкірі в процесі роботи і легко зніматися зі
шкіри по її закінченні.
За
призначенням пасти і мазі поділяють на три групи: гідрофільні – для захисту від жирів, олій, нафтопродуктів,
розчинників, різних органічних речовин;
гідрофобні – для захисту від води і водяних розчинів різних речовин; миючі
речовини й очисники шкіри.
Для захисту очей застосовують
захисні окуляри, щитки і маски.
Окуляри
виготовляють двох типів: ОЗВ – окуляри захисні відкриті, та ОЗЗ – окуляри
захисні закриті. Відкриті окуляри не
звужують поле зору, не запотівають, вони захищають від часток, що летять
фронтально щодо очей. Закриті окуляри
краще захищають очі, але зменшують поле зору і запотівають. Окуляри відкритого
і закритого типу мають кілька виконань: для захисту від агресивних рідин, газів
і пари.
Щитки і маски мають
наголовник, що дозволяє закріпити їх на голові.
Домашнє завдання .Зробити конспект.
Комментариев нет:
Отправить комментарий