SP_19_22_37
2.09.2022
Тема № 6 Класифікація
взуття.
Уроки № 37 Відомості про конструкцію взуття. Основні види взуття.
Класифікація
взуття за видами та конструкцією заготовки
Вид
–
це конструктивна ознака класифікації взуття, яка визначається ступенем закриття
ноги деталями верху.
За цією ознакою взуття
поділяється на п’ять основних видів: ремінцево-сандальне, туфлі, напівчеревики
(полуботинки), черевики, чоботи (рис. 2.1).
Ремінцево-сандальне
– це взуття, верх якого складається з ремінців або деталей, близьких за формою
до ремінців, а також взуття з дуже розрізаною (розчленованою) заготовкою верху,
яке не повністю закриває тильну поверхню стопи. Часто сандалями називають
взуття з суцільними деталями верху без устілки, яке виготовлене сандальним
методом кріплення.
Туфлі – це взуття, верх
якого частково закриває тильну поверхню стопи, і з берцями, розташованими нижче
щиколоток з черезпідйомним ременем або без нього.
Рис. 1 – Види і
різновиди взуття
Напівчеревики
(полуботинки) – взуття, верх якого закриває всю
тильну поверхню стопи до щиколоток, і має пристрої для закріплення його на
стопі.
Черевики
– взуття, верх якого закриває тильну поверхню стопи і нижню частину гомілки
вище щиколотки, і має пристрої для закріплення його на нозі.
Чоботи (чобітки) –
взуття з високими халявами, які закривають стопу, гомілку, або її частину, а
деколи стегно.
В межах кожного виду
взуття зустрічаються різновиди, які відрізняються способами виготовлення,
матеріалами, розмірами основних деталей. Так наприклад, якщо халява в чоботах
сягає до литки, то таке взуття називають напівчоботами (напівчобітки,
полуботки).
Унти
– чоботи з жорсткими задниками, без жорстких підносків, зовнішні і внутрішні
деталі верху яких виготовляють із хутра.
Бурки
– чоботи, халяви яких виготовляють із повсті, фетру або тканини в комбінуванні
з ватою; з настроченими на халяви круговими союзками і задинками; носки, задні
та передні ремені виготовлені з шкіри або штучних матеріалів.
Сандалети
– літнє взуття, верх якого за конструкцією відповідає напівчеревикам або
закритим туфлям і має різноманітні за формою та розмірами перфораційні отвори,
з жорстким задником.
Мокасини – взуття, верх
якого представляє собою конструктивну єдність з устілкою і має овальну вставку
в передній частині.
Опанки
– взуття клеєпрошивного та строчильно-клеєпрошивного методів кріплення.
Пантолети
– літнє взуття, верх якого закриває тильну поверхню ступні з відкритою
п’ятковою частиною, а із зовнішніх деталей має лише союзку.
Чув’яки
– легке взуття, яке виготовляють з каблуком, висотою не більше
Наявність деталей в
заготовці верху взуття, спосіб їх з’єднання між собою обумовлюють її
конструкцію. Типові і найбільш розповсюджені конструкції заготовок взуття
представлені на рис. 2.1.
Так, для туфель
найбільш характерними конструкціями заготовок є: туфлі-“лодочка”, туфлі з відкритою
п’ятковою (або носковою, геленковою) частиною; з черезпідйомним (та іншим)
ременем тощо.
Для напівчеревиків
характерними є конструкції заготовок: з настроченими берцями; настроченою
союзкою, з боковими резинками; “лаофер”. Аналогічні конструкції заготовок і у
черевиків.
Для чобіт характерні
конструкції заготовок з цілими халявими і союзкою з язичком; на “блискавці”;
без “блискавки”; типу “родео” тощо.
Домашнє завдання:
Зробити конспект.
Комментариев нет:
Отправить комментарий