SP_19_22_212

 SP_19_22_212

11.04 2023

 

Тема №16  Опорядження верху та низу взуття .

 

Урок №212   Операції механічної та хімічної обробки. Обладнання і інструменти.

 

Операції обробки поділяються на дві групи:

- операції механічної обробки;

- операції фізико-хімічної обробки.

До операцій механічної обробки відносяться: в основному фрезерування і шліфування деталей, що ми розглядали в розділі різання матеріалів.

До операцій фізико-хімічної обробки відносяться – фарбування і полірування поверхонь, нанесення покрить, що додають блиск, водостійкість і стійкість до забруднення.

Слід зазначити, що зміст і обсяг опоряджувальних операцій залежить від застосовуваних матеріалів. В даний час усе більш широке застосування гумових штучних матеріалів приводить до скорочення операцій обробки.

Застосування попередньої обробки деталей низу взуття дозволило підвищити продуктивність праці на складальному потоці на 12-15%. Використання декоративної обробки дає можливість розширити асортимент взуття без значного підвищення її трудомісткості. Це сприяє виконанню комплексної програми розвитку виробництва товарів народного споживання і сфери послуг на 1986-2000 роки.

 Операції по обробці взуття завершують процес її виготовлення. Основне призначення опоряджувальних операцій – створення необхідного зовнішнього вигляду взуття, усунення дефектів і вад, що виникають у процесі її виготовлення, підвищення стійкості взуття до зовнішніх впливів.

Обробка низу взуття

Всі операції по обробці низу взуття можна підрозділити на наступні групи: фрезерування, шліфування, нанесення ґрунтувальних і оздоблювальних сумішей, полірування (для шкіри) і декоративна обробка.

Операції нанесення ґрунтувальних і оздоблювальних сумішей полягають у на

 ступному: нанесенням закріплювача фарбуванням і поліруванням.

Нанесення закріплювача на бічну поверхню каблука й уріза підошви. Ціль операції полягає в підготовці цих поверхонь до виконання подальших операцій обробки. Закріплювач склеює волокна шкіри, робить поверхню твердою і водостійкою. Час сушки закріплювача 5-10 хв при температурі 20⁰С. Для цієї мети застосовують ідітоловий лак, що представляє собою спиртової розчин ідітола з додаванням барвників і пластифікатора.

Фарбування уріза і бічної поверхні каблука і набійки. Мета операції – підготувати уріз до нанесення воску, додати урізу колір, що гармонує з кольором верху. Фарбування роблять казеїно-восковими чи шелачними фарбами. Після фарбування сушіння 20-25 хв при температурі 18-20⁰С.

Фарбування ходової поверхні каблука і набійки. Фарбування роблять двома типами фарб:

казеїново-восковими, потребуючого подальшого полірування;

фарби на основі латексів СКС-65-ГП чи водяних розчинів шелаку і казеїну, не потребуючого подальшого полірування. Ці фарби мають високу адгезію до лицьової поверхні шкіри і тому не потрібно полірування.

Найчастіше дворазове нанесення фарб із проміжною сушкою 20-30 хв, а після другого фарбування 35-40 хв при t20⁰C. Фарби, що не потребують полірування висушують при температурі 70-75⁰С 1,5-2,0 хв.

Полірування уріза проводиться два рази. Перше полірування роблять найчастіше до фарбування, і його метою є – ущільнити, відформувати уріз за формою профілю фумеля. Бажано, щоб підошва мала деяку вологість. Температура фумеля 90-100⁰С.

Часто цю операцію виконують обертовою металевою шайбою встановленою на ФУП.

Друге гаряче полірування уріза виконується після сушіння окрашеного уріза, гарячим фумелем t⁰ ≈ 100⁰ С, після попереднього нанесення воску.

Ходову поверхню підошви полірують після фарбування щітками.

Обробка підошви під колір натуральної шкіри. Для одержання гарної якості обробки в цьому випадку необхідний: однаковий колір підошов у парі, під час відсутності пороків, акуратна обробка уріза ( без напливів). На поверхню підошви наносять освітлювач.

При обробці підошви зі шліфованим обличчям її поверхню попередньо ґрунтують водяним розчином смол, наприклад розчин безбарвної казеїнової апретури. Потім сушать 20-25 хв при температурі 20⁰ С. Далі наносять безбарвну воскову емульсію чи полірувальну мазь, і після сушіння 10-25 хв полірують волосяною щіткою, на яку наносять безбарвний віск.

В даний час широке поширення знайшла обробка поверхні підошви тисненням. Нагріту матрицю до t⁰ 85-90 С малюнком укладають на підошву і давлять пуансоном 6-9 сек. Товщина підошви зменшується на 0,1 мм. Економічний ефект у наявності.

Обробка низу взуття в неприкріпленому вигляді

При клейовому методі прикріплення підошви доцільно застосувати попередню обробку низу. У цьому випадку підошви обробляють у пачках по 6-9 пар, що дає підвищення продуктивності праці за даними фабрики «Паризька комуна» на 0,5 %.

Для попередньої обробки гумових підошов застосовуються вітчизняні машини: ФКП-О – фрезерування, (швидкість 1м/сек припуск 1,0 мм, що забезпечує економію матеріалу 0,5-1,5 %). ОКП-О - для зняття пилу. ФКП-О для фарбування уріза пульверизатором. Аналогічні машини випускає фірма «Ральфе» Англія.

Для попередньої обробки уріза шкіряних підошов застосовується напівавтомат АКОП-9, що являє собою горизонтально-замкнутий конвейєр із серією машин автоматичної дії. На ньому виконуються наступні операції: фрезерування (припуск 1-2 мм), нанесення закріплювача, дворазове гаряче полірування (ущільнення 0,5 мм). Нанесення фарби й остаточне сушіння. Продуктивність 150 пар/годину. Такого ж типу чеський агрегат 05250/Р1.

Для скуйовдження і нанесення клею застосовуються н/а ПВП-О і ПНКП-О, продуктивність 160-180 пар/годину.

Обробка низу взуття зі штучних шкір складається з фрезерування і шліфування уріза підошви і бічної поверхні каблука, видалення забруднень і відновлення блиску ходової поверхні шляхом аппретування.

Шліфування уріза виконують тільки для мікропористої підошви.

Обробка верху взуття

У процесі виготовлення взуття зазнає велику кількість операцій у результаті чого його верх утрачає початковий вигляд. Тому при виготовленні взуття яскравих тонів, замші, велюру і т.д. застосовують спеціальні чохли.

Взуття очищають механічним і хімічним способами.

При механічному чищенні, щітками видаляють пил і різні забруднення. Взуття з верхом із шкір з акриловим покриттям не рекомендується чистити механічними щітками, тому що покриття при цьому стирається. У цьому випадку використовують ручні щітки. Видалення забруднень на взутті з велюру здійснюють шліфувальною шкуркою, а взуття з верхом із нубука чистять гумкою.

При хімічному чищенні верху взуття використовують різні змивні рідини: воду з добавками поверхневоактивних речовин і органічні розчинники (бензин, ацетон, етилацетат і ін.). Застосування їх залежить від характеру забруднень, що не були вилучені при механічному чищенні.

Варто помітити, що обробка поверхні змивними рідинами сприяє збільшенню її змочуваності апретурами.

Для видалення водорозчинних забруднень на шкірах нітроцеллюлозного чи акрилового покриття застосовують 1% розчин мила у воді з добавкою 0,5% нашатирного спирту чи 0,2 % розчину у воді поверхневоактивних речовин ОП-10, ОП-7.

Утюжка верху взуття і підкладки проводиться для розгладження зморщок і складок. Для цього використовуються утюжки спеціальної форми, фени, які обдувають верх гарячим повітрям. Температура утюжка не повинна перевищувати 100⁰С щоб уникнути порушення покривного фарбування.

Ручна обробка верху взуття виконується з метою виправлення механічних дефектів верху взуття (подряпини, здири й ін.) Подряпини ретельно обробляються дрібною шліфувальною шкуркою, покривають нітрофарбою відповідного кольору і пригладжують утюжком, потім повторно покривають нітрофарбою. Товарний вид взуття при цьому не повинний бути порушений.

Ретушування взуття. Ціль цієї операції виправити пошкодження покривного фарбування верху взуття (опадання барвника, різнотон). При цьому важливого значення набуває правильний підбір фарби. Фарба для ретушуваня повинна бути така ж як і фарба на шкірі. При ретушуванні користуються пензликами з білячого волоса, але кращі результати отримують за допомогою пульверизатора.

Декоративне опорядження. Цю операцію виконують для створення на верху взуття тіньових ефектів. Іноді деталі верху обробляють до їхньої зборки в заготовку, пульверизатором через трафарет. Але має ряд недоліків....

Для підвищення адгезії нітрофарби, оброблювану поверхню промивають розчином спирту у воді (знежирюють). Нанесення тіньової обробки роблять спеціальним розпилювачем ПРО-37А. Тиск розпилення 3-3,5 атм.

Апретування взуття. В опорядженні взуття ця операція є останньою. Апретуванням відновлюється блиск, втрачений у процесі виготовлення взуття. Взуття, що поступає на апретування повинне мати чисту, рівну, добре відпрасовану поверхню.

У залежності від виду розчинника розрізняють апретури водяні і спиртові. Застосування тієї чи іншої апретури залежить від виду покривного фарбування і кольору шкіри.

Для апретування верху взуття із шкір акрилового і нітропокрття використовуються спиртові апретури на основі вибіленого шелаку, а також на основі синтетичних смол.

Для обробки верху взуття із шкір казеїнового покриття використовуються водяні казеїнові, воскові і шелачно-водяні апретури. Якщо застосовуються воскові апретури, блиск після висихання створюється шляхом полірування волосяними щітками.

Нанесення апретури проводиться тампоном з поролону чи розпилювачем. Останнім часом стали застосовувати апретування в електростатичному полі. При цьому способі між розпилювачем і виробом створюється електричне поле. Розпилювач і виріб є різнойменними полюсами. На електроді частки, що розпорошуються, одержують заряд одного знака, що змушує їх відштовхуватися один від одного. Далі частки рухаються під дією електричного поля до протилежного електрода й осідають на взутті.

Взуття покрите апретурою сушать 8-12 хвилин при температурі 20⁰ С чи 1-2 хвилини під інфрачервоними лампами.

Резюме

Основне призначення опорядження взуття полягає в усуненні дефектів і вад, що виникають в процесі виготовлення виробу та підвищення стійкості до зовнішніх впливів. Це досягається в результаті виконання операцій механічної та фізико-хімічної обробки.

Домашнє завдання: Зробити конспект. Раяцкас В.Л., Нестеров В.П. Технология изделий из кожи. Ч.2. –М.: Легпромбытиздат, 1988 – 320 с.

1.Дайте характеристику операціям механічної обробки.

2. Дайте характеристику операціям хімічної обробки.